«Невидимі» землі на карті планети: від фіксації до захисту

Сучасна картографія, це, перш за все, прикладна дисципліна. Сучасні картографічні сервіси і платформи, серед яких найпоширеніші електронні карти (цифрові, онлайн–карти, такі як карти Візіком, зокрема) здатні не лише вказати напрямок руху або відстань до найближчої кав’ярні).

Вони:

• Прогнозують наслідки екологічної катастрофи;
• Розповідають про причини пожеж у амазонській сельві;
• Попереджають учасників протестів про поліцію;
• Деталізують географічні особливості цілих субконтинентів;
• Допомагають планувати будівництво велодоріжок;
• Розповідають про забруднення планети викидами вуглецю;
• Пропонують підходи до відновлення планети тощо.

Крім того, як виявилося, карти допомагають боротися з соціальною несправедливістю.

Про це йдеться у статті Bringing «invisible» lands on the map.

Згідно з нею, землі, які належать громадам так званих «корінних» народів, насправді мають вирішальне значення для значно більшої кількості людей. Йдеться про цифру в 2,5 мільярди людей у всьому світі. За звичай, земля громади, як відомо, перебуває у колективній власності. Згідно з експертними оцінками, біля 50–65% земель у світі належать громадам. Втім, це не завжди корелює з її юридичним статусом.

Саме для них існує онлайн-проект LandMark, який працює над картографуванням земель корінних громад. Мета: забезпечення прав громад і попередження таких потенційних загроз як вирубка лісу чи видобуток копалин. Зараз ця перша в своєму роді ініціатива охоплює 12% світових запасів землі.

У вересні 2013 року Інститут світових ресурсів (WRI), Оксфам (метою діяльності об'єднання є розв’язання проблем бідності, прим.пер.) та Міжнародна земельна коаліція скликали конференцію «Масштабування глобальних зусиль для забезпечення прав на землю та ресурси громади» у Швейцарії. Всесвітній інститут ресурсів був одним з тих, хто проводив сесії з «картографування та документування» та закликав до розробки картографічної платформи для відображення землі громад.

Через майже 2 роки, після численних нарад за участі організацій з усього світу, LandMark представили на розсуд громадськості. Відбулося це 10 листопада 2015 року.

– Чимало урядів не спішать визнавати землі корінних народів чи громадські території. Відтак, офіційні карти часто не візуалізують цю землю і вона лишається «невидимою», – стверджує Пітер Вейт з WRI.

Функція LandMark полягає у зборі та агрегації карт земель, які колективно утримуються представниками або громадами корінних народів. Ці землі відображаються на карті згідно з типологією, яка, в свою чергу, засвідчує визнання чи його відсутність статусу землі з боку уряду. Власне кажучи, завдання полягає у тому, щоб зробити подібні землі «видимими». Це, в свою чергу зможе, принаймні, частково зменшити вірогідність їх втрати.

Карта громадських земель корінних народів на LandMark охоплює біля 12,4% світових земель. Сама ж глобальна онлайн–платформа постійно додає нові дані. Допомагають їй в цьому дослідження та інформація, отримана громадськими та урядовими організаціями.

Після отримання інформації LandMark додає до неї відповідні атрибути. Останні задають її типологію і компілюють в базі даних. Втім, не зважаючи на те, що мета – на добровільних засадах охопити всю планету, LandMark включає в себе лише дані, які їх власники (корінні жителі та їх громади) хочуть перевести у статус «видимих».

Крім інших, платформа підтримується WRI, який виступає частиною Секретаріату разом з Міжнародною земельною комісією (ILC). Крім цього, WRI хостить картографічну платформу, оновлює дані та керує ними, а також забезпечує щоденне обслуговування сайту.

Організації, що співпрацюють з LandMark, такі як Інститут громад з Перу, PAFID з Філіпін чи AMAN з Індонезії, працюють з корінними жителями та громадами у власних країнах з метою картографування їх земель та підтримки їх прав.

Нещодавній аналіз LandMark виявив, що оцінки основних ризиків принципові для користувачів платформи. До прикладу: фахівці, які покликані зважувати ризики для компаній та інвесторів використовують дані LandMark для оцінки вірогідності земельних конфліктів.

Відтак, деякі провідні світові компанії розробили власні політики щодо права на землю і закликають своїх партнерів поважати права місцевих громад на землі і не захоплювати її. Крім того, LandMark використовується компаніями і інвесторами для оцінки потенційних інвестицій.

– Корінне населення - це, часто, найбідніші люди. Їм дуже складно захистити власну землю у протистоянні з урядом та корпораціями, – каже Де Вера, організація якого постачає інформацію про землю для картографічної платформи LandMark.

Нещодавній аналіз національного законодавства у 100 країнах виявив, що 55 країн мають досить чіткі правові положення щодо володіння землею громадою. В інших 45 цього немає або вони слабкі.

Можливо, світу потрібно ще багато проектів на кшталт LandMark аби закрити цю прогалину?

Читайте також: Спробуйте Visicom API — проба грошей не коштує!