Завершився збір матеріалу для розробки цифрової 3D-моделі Трахтемирова

Про це йшлося під час презентації результатів проєкту Українського культурного фонду «Трахтемирів-DIGITAL».

Візіком,  maps API, Трахтемирів, Lidar,

На 3D-моделі півострова зафіксовано, серед іншого, координати розташування археологічних об’єктів, яких тут близько 80, передають Новини картографії від Візіком з посиланням на Прочерк.

– Така методика в археологічній та історико-охоронній діяльності застосовується в Україні вперше, – наголосив директор ДІКЗ «Трахтемирів» Тарас Теліженко. – Важливо, що проєкт реалізовано саме на Трахтемирівському півострові. Це – об’єкт величезної площі, і тут може бути представлено всю історію України від найдавніших часів до сьогодення. Тут стояло давньоруське місто Заруб, тут був важливий центр українського козацтва, а під час Другої світової війни точилися масштабні й кровопролитні бої... Сподіваємося на створення тут єдиного музейного об’єкту. А пам’ятку такого масштабу не можна вивчати без дослідження ландшафту. Сам тамтешній ландшафт – важлива природна й історична пам’ятка.

Читайте також: Спробуйте Visicom API — проба грошей не коштує!

Як зазначив технічний керівник проєкту Олег Бурячок, при проведенні сканування ландшафту за допомогою фотограмметрії (з квадрокоптеру) і LIDAR-технології (з літальних апаратів) було зроблено цілу низку цікавих відкриттів. Зокрема, було знайдено невідомі раніше оборонні споруди літописного міста Заруба. А Тарас Теліженко під час одної з експедицій у рамках проєкту знайшов невідому раніше рукотворну печеру, яку в майбутньому досліджуватимуть науковці.

Представники заповідника наголосили, що всі роботи виконуються у суворій відповідності із законодавством і спрямовані, зокрема, на підтримку розвитку місцевої громади.

За словами наукового співробітника ДІКЗ «Трахтемирів» Дмитра Іванова, наразі сформовано 3D-моделі окремих частин півострова, і наразі виконується робота зі створення єдиної моделі всього «Трахтемирівського кута». Попереду – науковий звіт і підготовка рекомендацій щодо застосування новітніх технологій для сканування інших історичних об’єктів. За словами директора ДІКЗ «Трипільська культура» Владислава Чабанюка, цей заповідник також планує здійснити аналогічне дослідження на своїй території.

У планах ДІКЗ «Трахтемирів» – активізація діяльності з охорони археологічних та історико-культурних пам’яток, проведення тематичних екскурсій для туристів, музейна діяльність. А найцікавіше – у Трахтемирові планується створити археологічний скансен – село-музей під відкритим небом, яке відображало б побут наших далеких предків.

Разом із тим, як зазначив професор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Анатолій Чабан, перед заповідником «Трахтемирів» стоїть чимало інших важливих завдань: завершення юридичного оформлення своєї діяльності, копітка наукова робота з дослідження письмових джерел, правильна організація туристичної діяльності.

За тиждень результати проєкту «Трахтемирів-DIGITAL» буде презентовано в Києві.

Читайте також: