Геопросторові дані на сторожі глобалізації

Світ змінюється на наших очах і не завжди так, як ми планували. У грудні 2019 року, як відомо, з’явилася інформація про новий вірус, джерелом котрого міг бути ринок в китайському Ухані. Це був коронавірус, котрий перестрибнув зі світу тварин в світ людини.

Візіком, maps API, коронавірус, СОVID-19

Власне кажучи, щось подібне траплялося і раніше: пташиний грип (2003), ебола (2004), свинячий грип (2009), MERS (2012) та ГРВІ (2002-2004), але це було чимось зовсім новим.

Перед тим як потрапити до інших країн грип продемонстрував свою надзвичайну вірулентність у Китаї. Після цього, позбавлені потрібних у таких ситуаціях щеплень і ліків країни зробили єдино можливе у таких ситуаціях – почали закривати кордони.

Наслідки цього, звичайно, неосяжні. Цілі галузі економіки колапсують, товарообіг падає, робочі місця втрачаються. Індустрія послуг занепадає. Блокування транспорту призводить до псування частини сільськогосподарських продуктів. В результаті падають прибутки підприємств, котрі займаються сільським господарством. Виникають питання на кшталт: що їм робити із закупівлею насіння або добрив; отримувати кредити або платити за страховку? Рецесія не просто дивиться нам в обличчя, вона дивиться на нас.

Чим у подібній ситуації можуть зарадити геопросторові дані?

Так, вони допомагають відстежувати поширення інфекції, часто нехтуючи конфіденційністю. Безумовно, які часи такі і методи. Втім, це лише реакція на вірус. По суті, вона відображає шкоду, котру завдає він і допомагає відновити її наслідки.

Втім, саме відновлення не буде простим. Зважаючи на те, що навряд чи це остання пандемія, резонніше задатися питанням «А як саме боротися з майбутніми інфекціями і знищувати пандемії у зародку»?

Це важке питання, як, власне і відповідь на нього, оскільки лише у 21 столітті за останні 20 років ми мали 6 пандемій.

Саме тому, ймовірно, однією з найбільших проблем будуть зміни у моделях охорони здоров’я. Так, під час одного зі своїх виступів одразу після пандемії Еболи Білл Гейтс висловив припущення, що система охорони здоров’я за ефективністю не має поступатися оборонній сфері. Це було в 2009 році і тоді його ніхто не почув.

Що стосується геопросторових систем, в ситуації з охороною здоров’я вони потребують створення моделі C4ISR.

Це означає, що охорону здоров’я не можна буде передати на аутсорсинг або скоротити фінасування на неї задля задоволення «інших потреб». Очевидно, що в таких випадках як пандемія лише уряд здатен повноцінно опікуватися цим напрямком.

Друга, вкрай необхідна програма – це підримка і розвиток ланцюгів постачання продовольства від ферми до столу. Для відновлення фермерського сектору уряди повинні забезпечити бодай первинну допомогу. Власне кажучи, це ще одна одна область, де геопросторові дані довели свою корисність, але так і залишилися у кулуарах як різновид інвентарного рішення.

Для прикладу: використання геопросторових даних разом із аналітикою дозволять якісно і продуктивно планувати і моніторити діяльність ферм. Подібний підхід можна також використовувати до роботи з позиками і страховками.

Крім того, для того щоб зменшити втрати врожаю та досягти результатів у його збуті варто покращити планування і транспортне сполучення.

Зміни клімату викликали суперечки між вченими і управлінцями. Докази на кшталт зменшення викидів у країнах під карантином та анекдоти про відновлення дикої природи потребують ретельнішого вивчення, оскільки йдеться про унікальні випадки. Їх варто вивчити для встановлення особливостей антропогенного впливу і можливостей його корекції у майбутньому.

Світ говорить про сталий розвиток, котрий здатен вирішити більшість проблем. Нинішня пандемія ілюструє, що час спливає. Відтак, можна скільки завгодно говорити про колонізацію Марсу, правда у тому, що наша планета – наш єдиний дім.

Зараз модно говорити про «глобальне село». Настав час піклуватися про нього. І геопростір є одним зі способів цього піклування.

Джерело: Geospatial world

Адаптований переклад: Новини картографії від Візіком

Читайте також: