Дрони і карти - основа точного землеробства

Перевірити дієвість тих чи інших технологій точного землеробства достовірно можна лише на невеликому земельному банку, так як на великих площах складно відслідкувати всі взаємозалежності.

Візіком,  maps API, карта, урожайність, землеробство,

Про це розповіла Олена Нінуа, провідний агроном «Астарта-Київ», випускниця навчального курсу «Чітке ТЗ» від «Культиварію», повідомляють Новини картографії від Візіком з посиланням на superagronom.com.

В компанії «Астарта-Київ» я займаюсь виробничими випробуваннями і тому не можу використовувати і впроваджувати елементи точного землеробства у класичному розумінні. Основою моєї роботи є дослідження ефективності препаратів, посівного матеріалу, норм сівби, схем живлення тощо, які ми плануємо інтегрувати в технологію, та пошук нових перспективних варіантів, які б задовольнили наші потреби. Для цього ми робимо фенологічні обліки і регулярно стежимо за розвитком рослин на дослідних ділянках, але наразі потрібно більше інструментів, щоб підтвердити ці спостереження, — каже пані Олена.

За її словами, виробничі випробування відрізняються від дрібноділянкових дослідів своєю масштабністю. З одного боку існує ризик отримати значну похибку, з іншого — є можливість оцінити саме у виробничому процесі. Проблему похибки у холдингу вирішують повторюваннями та ідентичністю технологій на всіх локаціях конкретного досліду.

В моїй роботі існує гостра необхідність точного прогнозування урожайності, за якого похибка не має перевищувати 7%. Тому ці спостереження варто доповнити знімками з дронів, показниками вегетаційних індексів, картами рельєфу, агрохімічними картограмами, навігаційними лініями роботи сівалок та оприскувачів, — зазначає провідний агроном «Астарта-Київ»,

Наприклад, торік на дослідних ділянках в компанії тестували прилад PogoStick, який дає аналітику щодо густоти і фази розвитку просапних культур.

Як не мене, більш цінною інформацією є саме оцінка швидкості перебігу фаз розвитку, тому це дає розуміння якості посіву, обробітку ґрунту, а інколи навіть і фракції насіння. До речі приблизно 70% отриманих даних корелювали з заліковою урожайністю», — підкреслила експертка. — Логічно було б припустити, що відбір проб рослин слід здійснювати, спираючись на карту рельєфу і аналітику зон неоднорідності за кілька років, але без високоточних супутникових знімків знайти чіткі межі цих зон майже неможливо. Нинішня якість таких карт дає мені змогу лише post factum пояснити отримання незадовільних результатів, але це теж важливо.

Остаточною метою більшості досліджень є оцінка урожайності кожної дослідної ділянки та порівняння її з контрольною. Однак щоб робити це коректно потрібно розуміти які фактори, окрім досліджуваного, могли вплинути на кінцевий результат.

Минулого року для цього ми використовували карти урожайності, рельєфу та вологості, отримані під час обмолоту культур за допомогою ресурсу ClimateFieldView. Цього сезону хочемо розширити пул аналітики долучивши й інші елементи моніторингу доступні у цій системі, — зазначила Олена Нінуа.

Читайте також: