Людство тисячоліттями формувало карту лікувальних рослин світу

Нові дослідження Гарвардського університету показують, що зв’язок людей із лікувальними рослинами має дуже глибоке коріння.

Вчені з’ясували, що найбільші «гарячі точки» різноманіття медичних рослин збігаються з регіонами, де люди живуть найдовше й мають давні традиції лікування рослинами — як-от Індія, Непал, М’янма та Китай.

Джерело: phys.org

«Людям потрібен час, щоб освоїти нові ландшафти та зрозуміти, які рослини корисні для лікування», — пояснює співавтор Чарльз Девіс, професор організмічної та еволюційної біології Гарварду.

У статті, опублікованій у Current Biology, дослідники порівняли загальну кількість судинних рослин у 369 регіонах планети з кількістю видів, що використовуються як ліки, ароматичні речовини, інгредієнти для мазей чи токсини. Із понад 357 тисяч видів судинних рослин приблизно 32 тисячі мають задокументоване лікувальне застосування — близько 9%.

Загальна закономірність очікувана: чим ближче до екватора, тим більше видів і тим вища частка рослин із лікувальними властивостями. Проте вчені виявили й відхилення від цієї тенденції. Регіони з багатовіковими медичними традиціями мали значно більше таких рослин, ніж можна було б очікувати лише з огляду на біорізноманіття. Це підтверджує, що знання накопичувалися століттями та передавалися між поколіннями.

Водночас деякі багаті на види зони — Андський регіон, Мадагаскар, південь Африки, Західна Австралія, Нова Гвінея — виявилися «холодними точками». Там кількість відомих медичних рослин нижча за очікувану. Автори припускають: проблема може бути у втраті традиційних знань через колоніалізм або недостатній етноботанічний запис.

Дослідження також показало несподіваний фактор: другим за важливістю предиктором кількості лікарських рослин став час заселення території сучасною людиною. Регіони з найдовшою історією людської присутності — зокрема більша частина субсахарської Африки — мають більше видів, які люди використовують як ліки. Натомість у Південній Америці, заселеній значно пізніше, таких рослин менше.

Лікувальні рослини супроводжують людство з найдавніших часів. Відомо, що складники сучасних ліків — від хініну до засобів проти раку — мають рослинне походження. Сліди лікарських рослин знаходять навіть у зубному нальоті викопних гомінінів. А перші письмові описи рецептів датуються шумерськими табличками п’ятитисячолітньої давнини.

Однак глобальна втрата біорізноманіття загрожує цьому знанню. Дослідники наголошують: багато регіонів, багатих на рослини й традиції їх застосування, потребують пріоритетної охорони. Саме в цих екосистемах може бути прихований «наступний великий лікувальний прорив».