Радіолокаційне картування показало стрімкий відступ антарктичних льодовиків

Міжнародна команда науковців за участі дослідника Університету Г’юстона представила найточніші на сьогодні карти «ліній відриву» антарктичних льодовиків — місць, де лід перестає лежати на землі та починає плавати в океані.

Зміни цих ліній дозволяють прогнозувати, як швидко льодовики втрачають масу та як це вплине на рівень моря.

Джерело: phys.org

Є лише дві сучасні крижані шапки планети — в Антарктиді та Ґренландії. Вони формувалися тисячоліттями з ущільненого снігу і нині покривають майже всю поверхню відповідних континентів. Приблизно п’ять років тому Італійське космічне агентство розпочало спеціальну місію COSMO-SkyMed із використанням радарних супутників для детального спостереження за антарктичними льодовиками.

Нещодавно оброблені дані цієї місії виявили: у деяких регіонах Антарктиди лінії відриву відступають зі швидкістю до 700 метрів на рік. Це дозволяє побачити динаміку льодовиків у безпрецедентній роздільній здатності та відстежувати рух приливів, що впливають на плавучі частини льодовикових шельфів.

Антарктида є одним із ключових чинників глобального підняття рівня моря, і зміни у «лініях відриву» безпосередньо впливають на швидкість втрати льоду. Логіка проста: якщо межа перемістилася ближче до суші, значить у точці відриву лід товстіший, а отже — його більше потрапляє в океан.

«Постійний моніторинг Антарктиди критично важливий для розуміння динаміки льодовикового щита та зменшення невизначеності в прогнозах підняття рівня моря», — наголошує П’єтро Мілліньо, доцент кафедри цивільної та екологічної інженерії Університету Г’юстона.

Дослідження, опубліковане в журналі Scientific Data, представляє новий набір даних ліній відриву, створений вручну на основі радарної технології DInSAR. Цей метод працює за будь-якої погоди і дає змогу виявляти навіть дуже швидкі переміщення льодовиків.

Команда проаналізувала 794 супутникові знімки 74 льодовиків у Східній і Західній Антарктиді та на Антарктичному півострові за період від липня 2020-го до березня 2022 року. Ці дані заповнюють прогалини, які залишили попередні місії, що не могли точно картографувати швидкі льодовики.

«Співпраця з NASA та Університетом Г’юстона показує, як міжнародні партнерства розширюють можливості спостереження Землі», — зазначив Луїджі Діні з Італійського космічного агентства. За його словами, система COSMO-SkyMed дозволяє відстежувати еволюцію льодовиків у майже реальному часі.

Усі дані зроблено публічними, щоб науковці з усього світу могли точніше моделювати зміни антарктичних льодовиків та їхній внесок у глобальне підняття рівня моря.