Уточнене радіовуглецеве датування прояснило життя людей на узбережжі Іспанії 18 тисяч років тому

Міжнародна команда науковців уточнила хронологію людської діяльності мадленського періоду на кантабрійському узбережжі півночі Іспанії — ключового етапу європейського палеоліту, що датується приблизно 18 тисячами років тому.

Дослідження, очолюване Інститутом екологічних наук і технологій Universitat Autònoma de Barcelona, опубліковане в журналі Radiocarbon, запропонувало нові корекційні значення для радіовуглецевого датування морських решток.

Радіовуглецеве датування ґрунтується на розпаді ізотопу вуглецю-14, який накопичується в живих організмах і поступово зменшується після їхньої смерті. Метод широко застосовують в археології, однак на прибережних стоянках часто доводиться датувати не деревне вугілля чи кістки наземних тварин, а мушлі та інші морські рештки.

Проблема полягає в так званому морському резервуарному ефекті: морські організми виглядають «старшими», ніж є насправді, через знижений вміст вуглецю-14 в океанічному середовищі. Без корекції це може зсувати дати на сотні років. Саме тому дослідники уточнили локальний поправковий коефіцієнт ΔR, порівнявши морські й наземні зразки з печери Тіто Бустільйо — відомої пам’ятки з палеолітичним мистецтвом у Кантабрійському регіоні.

Автори наголошують, що нові значення не «омолоджують» і не «старять» археологічні пам’ятки, а роблять датування точнішим. Це дозволяє краще реконструювати життя мисливців-збирачів мадленської культури, їхні прибережні практики та адаптацію до довкілля наприкінці льодовикової доби, підвищуючи надійність археологічних інтерпретацій.