Індекс цифрової еволюції: чому нерівність у світі росте разом з інтернетом

"Цифрова планета", опублікована Школою Флетчера при Університеті Тафтса, представила новий Індекс цифрової еволюції, що відстежує прогрес 125 країн у розвитку цифрових економік, штучного інтелекту (ШІ) та інтеграції цифрових технологій у життя мільярдів людей.

Джерело: phys.org

Це нове видання індексу відображає тенденції глобального цифрового розвитку, виявляє основні чинники змін та показує наслідки для економік, що оговтуються після пандемії та готуються до майбутнього, в якому ШІ відіграватиме ключову роль.

Глобальне уповільнення цифрового прогресу

На відміну від очікуваної цифрової революції після пандемії, у світі спостерігається уповільнення цифрового зростання, особливо за такими показниками, як попит і діяльність інституцій. Показники цифрової інклюзії за гендером і класом, зокрема, демонструють стагнацію. З 2019 року здатність інституцій регулювати технології, зміцнювати довіру та підвищувати ефективність бюрократії майже не зросла.

Штучний інтелект тим часом підсилює існуючі цифрові переваги, роблячи розрив між лідерами та аутсайдерами ще більшим. Це створює ризик сценарію «переможець отримує все»: ті, хто відстає у впровадженні ШІ, можуть остаточно втратити шанс наздогнати лідерів.

Ключові висновки:

• Цифрова рівність на гальмах: Європа та Центральна Азія лідирують у цифровій інклюзії за гендером, тоді як Африка та Близький Схід — відстають. Найбільші бар’єри — економічні, соціальні та географічні (місто-село).
• Стійкість цифрових хабів: Невеликі країни, що стали цифровими портами (наприклад, Естонія чи Сінгапур), показали вражаючу здатність до адаптації під час пандемії, стаючи прикладом для транскордонної співпраці в епоху ШІ.
• Китай: мобільний прорив: Китай — перша країна, що увійшла до елітної зони «Stand Out», маючи мобільну модель економіки без високого рівня комп’ютеризації. Її досвід надихає такі країни, як Індія, Індонезія та В’єтнам.
• Три швидкості Європи: Цифрова трансформація Європи розвивається у трьох кластерах — розвинені, ті, що швидко ростуть, і нові. Така модель створює як виклики, так і можливості для політичного партнерства та експериментів.

Розподіл економік за індексом:

Індекс охоплює 125 країн, 184 показники й 92% населення світу, і поділяє країни на чотири категорії:

• Stand-out економіки — цифрово розвинені країни з високою динамікою: США, Сінгапур, Південна Корея, Ірландія, Естонія, Ізраїль, Чехія, Китай, Малайзія, Італія, Катар, тощо.
• Stall-out економіки — високорозвинені, але з повільним зростанням: Швеція, Велика Британія, Нідерланди, Японія, Канада. Вони роблять ставку на інклюзію та сильні інституції.
• Break-out економіки — швидко зростаючі з великим потенціалом: Індія, Індонезія, Таїланд, Вірменія, В’єтнам.
• Watch-out економіки — країни з інфраструктурними проблемами, але амбітною молоддю: Нігерія, ПАР, Колумбія, Пакистан, Шрі-Ланка.

Як зазначив голова Digital Planet Бгаскар Чакраворті:

«Ми бачимо не тимчасову паузу, а початок глибокої перебудови цифрових економік світу. ШІ посилює нерівність і викликає нові виклики — від цифрових тарифів до суперечок про податки. Лідерам доведеться одночасно управляти технологічними зрушеннями та захищати економічну стабільність».