У США масштабується рух Landback

Від слів до дій: у США стрімко набирає обертів рух за повернення земель корінним народам

Джерело: phys.org

• Підписуйтеся на наш телеграм-канал https://t.me/VisicomAPI

Останніми роками у США набули популярності так звані «визнання земель» — заяви організацій та муніципалітетів про те, що території, які вони використовують, колись належали корінним народам. Проте нове емпіричне дослідження Канзаського університету доводить, що країна масово переходить від символічних жестів до реальних дій. Рух Landback, що полягає у фізичному та юридичному поверненні територій їхнім споконвічним господарям, демонструє стрімке зростання по всій території Сполучених Штатів, створюючи новий прецедент для екологічного та міського планування.

Науковці Ворд Лайлс і Сара Дір проаналізували масив даних і медіапублікацій про повернення земель за період з 1972 по кінець 2023 року. Результати показали, що до 2010 року в країні фіксували в середньому менше одного випадку передачі землі на рік. Проте після 2010 року цей показник зріс понад удвічі, а загалом понад 80% усіх задокументованих повернень відбулися за останні два десятиліття. Дослідники пов'язують цей сплеск із потужними протестами корінних народів проти будівництва нафтопроводів Keystone XL та Dakota Access.

Всупереч очікуванням, цей рух не зосереджений лише в якихось конкретних регіонах і не координується урядом. Найбільшу кількість повернутих територій зафіксовано у штатах Каліфорнія та Вашингтон, проте тенденція охопила також Верхній Середній Захід, Центральні Рівнини, Нову Англію та Середньоатлантичний регіон. За даними вчених, землю вже повернули понад 75 окремим племінним громадам (це приблизно кожне восьме федерально визнане плем'я в США), а також восьми неурядовим організаціям, які очолюють корінні американці.

Найдивовижнішим фактом виявилося те, що головними ініціаторами повернення є не державні структури, а приватні особи. Саме на приватних землевласників і сімейні архіваріуси припадає близько третини всіх випадків передачі. Далі за частотою йдуть некомерційні організації, релігійні установи, корпорації та місцеві органи влади. Мотиви в усіх різні: від щирого бажання родин відновити історичну справедливість до судових наказів щодо великих видобувних компаній. Процес має абсолютно органічний характер і тримається на низових ініціативах людей.

Це дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Sustainable Resource Management, є однією з перших спроб надати руху Landback чітке наукове обґрунтування та сформувати базову карту процесу. Воно змушує профільних фахівців переосмислити підходи до землекористування. Якщо в західному праві земля сприймається суто як ресурс або товар у власності, то світогляд корінних народів базується на концепції гармонійного співіснування людини з природою. Тепер планувальникам доведеться враховувати цей фактор при розподілі природних ресурсів.

Як зазначають автори проєкту, рух Landback відкриває для суспільства унікальну історію зцілення та відновлення зв'язків, які руйнувалися протягом п'яти століть. Державні інституції та урбаністи отримують реальну можливість змінити формат взаємодії з корінними громадами, вирішуючи практичні питання: кому саме повертати території, як юридично оформлювати екологічні зони та хто повинен мати право голосу в дискусіях щодо майбутнього використання американських земель.