Циклон Ditwah показав провали у плануванні та управлінні ризиками

Коли циклон Ditwah досяг узбережжя 28 листопада 2025 року, Шрі-Ланка пережила одну з найсмертоносніших екологічних катастроф у сучасній історії.

Джерело: phys.org

Президент Анура Кумара Діссанаїке назвав її «найбільшим і найскладнішим природним лихом в історії країни». Інтенсивні дощі спричинили масштабні повені та зсуви ґрунту, унаслідок яких загинуло понад 350 людей, сотні вважаються зниклими, а більше ніж 1,4 млн осіб постраждали по всій країні.

Були перервані основні автомобільні та залізничні сполучення, зупинилися гідроелектростанції та станції очищення води, тисячі сімей опинилися у тимчасових притулках. Водосховища переповнились, береги річок прорвало, а громади поблизу басейнів Махавелі, Келані, Мальвату Оя та Мундені Ару були затоплені протягом кількох годин.

Проблеми були системними, не випадковими

Багато затоплених регіонів є хронічно вразливими: це низинні рівнини та райони навколо прибережних лагун. Циклон Ditwah не був аномалією — він лише оголив слабкі сторони інфраструктури управління повенями та дренажними системами Шрі-Ланки.

Після руйнівного циклону 1978 року та цунамі 2004 року стан інфраструктури так і не був суттєво покращений, головним чином через неякісне міське планування.

Нове покоління карт загроз: що показали моделі

З 2018 по 2022 рік група інженерів-океанографів, соціальних науковців і політичних аналітиків з Великої Британії, Австралії та Шрі-Ланки працювала над створенням нових карт ризиків одночасної дії кількох факторів — штормового нагону, припливів, підвищення рівня моря та рясних опадів.

Автор статті керував гідрологічним моделюванням для трьох міст — Баттікалоа, Муллайтіву та Маннар. Команда працювала із Департаментом охорони узбережжя Шрі-Ланки над питанням: як поєднання штормового нагону та сильних дощів формує небезпечні сценарії затоплення?

Аналіз історичних треків циклонів показав, що Шрі-Ланка розташована на перетині кількох штормових шляхів у Бенгальській затоці. Тому країна регулярно страждає не лише від дощових повеней, а й від просування морської води глибоко вглиб суходолу через лагуни та естуарії.

Що показали моделі та чому прогнози збулись

Модель для Баттікалоа, створена на основі рельєфних карт, даних про забудову та рослинність і гідрологічних симуляцій, виявила найбільш уразливі громади. Особливо вразливими були низинні території навколо лагун Баттікалоа і Валачченай.

Подібні роботи планувалися для Муллайтіву та Маннара, але пандемія COVID перервала польові дослідження і уповільнила адаптацію наукових даних у політиці управління ризиками.

Після циклону Ditwah саме ті райони, які моделі визначили як «найгірші сценарії», зазнали проривів дамб, масштабних знеструмлень, затоплень та масового переміщення людей.

Головні причини:

• дренажні системи все ще базуються на застарілих даних про опади;
• прибережний захист розрахований на штормові нагони минулих десятиліть;
• міська забудова продовжує витісняти природні буферні зони — болота та берегові лагуни.

Таким чином уразливість фактично вбудована у ландшафт.

Що потрібно змінити

Співпрацюючи з державними структурами, країна може інтегрувати результати наукового моделювання у стратегії управління ризиками:

• оновити карти повеней з урахуванням опадів, штормових нагонів, рівня моря та річкового стоку;
• переробити дренажні та річкові системи з орієнтацією на майбутні, а не історичні інтенсивності опадів;
• удосконалити системи раннього попередження, включивши моделювання кількох типів загроз;
• застосовувати довгострокові сценарії ризиків у міському та територіальному плануванні.

Ці заходи дозволять адміністраціям приймати рішення, які відображають реальні ризики, пов’язані зі зміною клімату, а не застарілі оцінки.

Циклон Ditwah — момент для переосмислення

На думку автора, ця катастрофа має стати переломним моментом: за правильної інтеграції науки, планування та управління такі події не повинні ставати повторюваною трагедією.

З узгодженою політикою та інфраструктурою, яка відповідає сучасній гідрології, уряд може краще захистити населення, довкілля та економіку від майбутніх кліматичних штормів.