Виснажені торфовища в ЄС викидають удвічі більше парникових газів, ніж вважали раніше

Вперше дослідники створили детальну високороздільну карту торфовищ у країнах ЄС і встановили, що ці території викидають майже вдвічі більше парникових газів, ніж вважалося раніше.

Дослідження під керівництвом еко-гідролога Квінта ван Гірсбергена з Університету Радбауд опубліковане в Nature Communications.

Джерело: phys.org

Чому торфовища критично важливі

Викиди з дренованих торфовищ часто недооцінюють. Глобально ці ландшафти відповідають приблизно за 5% всіх викидів. За словами ван Гірсбергена, 6% земель Європейського Союзу — це торфовища, і половина з них дренована та використовується під сільське господарство чи лісове господарство.

Натуральні, незмінені торфовища накопичують вуглець, оскільки відмерлі рослини не повністю розкладаються. Однак після осушення вивільняється не тільки вуглець, а й закис азоту (N₂O) — особливо потужний парниковий газ.

Проблеми з офіційною звітністю

Точне облікування викидів з торфовищ має ключове значення, проте в багатьох країнах дані суттєво занижені.

«Країни часто недооцінюють викиди, бо не враховують реальне землекористування, площі або необхідні типи газів», — пояснює ван Гірсберген. Наприклад, Нідерланди звітують про «неочікувано низькі» викиди з торф’яних каналів.

До останнього часу також не було чітко видно, де саме зосереджені найбільші джерела викидів.

Мапа, яка змінила масштаб проблеми

Команда ван Гірсбергена зібрала найактуальніші дані та за допомогою суперкомп’ютера створила найдетальнішу на сьогодні карту викидів торфовищ у Європі.

Результат: викиди з торфовищ майже удвічі перевищують дані, що їх офіційно подають європейські країни. Головною причиною є систематичне недооцінення.

Також виявлено, що викиди розподілені нерівномірно: 17% торфовищ дають 39% усіх викидів.

Найбільші «гарячі точки» розташовані:

на північному сході Нідерландів і північному заході Німеччини;

• у регіонах Англії;
• у країнах Балтії;
• у Польщі та Ірландії.

Рішення вже існує — перезволоження

Попередні дослідження Університету Радбауд та інших установ довели, що відновлення водного режиму торфовищ (rewetting) ефективно знижує викиди та відновлює біорізноманіття.

Сільське господарство не обов’язково має припинятись: певні види рослин можуть успішно рости на перезволожених ґрунтах і використовуватися, наприклад, для виробництва ізоляційних матеріалів.

Ван Гірсберген наголошує:

«EU повинна негайно розпочати перезволоження торфовищних гарячих точок — це обов’язкова умова Паризької угоди».

Завдяки точній карті тепер можна визначити, де скорочення викидів буде найефективнішим. Це дає наукове підґрунтя для швидших і більш обґрунтованих рішень щодо кліматично сталого землекористування в Європейському Союзі.