GPS і комп’ютерні моделі проти небезпечних кліщів: новий підхід у Техасі

Науковці Texas A&M AgriLife отримали нові дані про те, як кліщі великої рогатої худоби виживають і поширюються на півдні Техасу.

Дослідження показало існування «прихованих» ділянок, де кліщі зберігаються попри багаторічні програми боротьби, що пояснює, чому цей паразит досі лишається серйозною загрозою для тваринництва США.

Джерело: phys.org

У двох нещодавно опублікованих роботах дослідники поєднали GPS-відстеження руху худоби з комп’ютерним моделюванням. Такий підхід уперше дав змогу отримати так звану «просторову аналітику», яка допомагає точніше оцінювати ефективність програм знищення кліщів. Результати вже використовують для вдосконалення стратегії боротьби з кліщем Rhipicephalus microplus — переносником смертельно небезпечного для худоби бабезіозу.

Кліщі великої рогатої худоби майже зникли у США після запуску федеральної програми їх ліквідації на початку ХХ століття. Однак на півдні Техасу зараження спалахують знову, зокрема через диких тварин — білохвостих оленів і антилоп нілагу, які переносять кліщів через огорожі та карантинні зони.

Один із ключових методів боротьби — використання обробленої акарицидами худоби як «пасток» для кліщів. Ефективність цього методу напряму залежить від того, чи охоплює худоба всі ділянки пасовищ. Саме тут і виникає проблема.

У першому дослідженні науковці відстежували рух корів із GPS-нашийниками на території заповідника Laguna Atascosa. Погодинні дані показали, як сезонні зміни, спека і рельєф впливають на випас і вибір ділянок. Виявилося, що є зони, куди худоба майже не заходить.

У другому дослідженні ці реальні дані використали для створення комп’ютерних моделей, які імітують виживання та поширення кліщів на межі між пасовищами і середовищем диких тварин. Моделі підтвердили існування так званих «рефугіумів» — ділянок, де кліщі зберігаються завдяки диким тваринам і залишаються поза досяжністю стандартних заходів.

Поєднання даних про рух худоби, особливості ландшафту і клімат дозволяє державним органам та фермерам розробляти точніші, локальні плани боротьби з кліщами. У перспективі такі технології можуть забезпечити майже реальний моніторинг ситуації та швидке коригування заходів у відповідь на зміни клімату чи поведінки тварин.

Науковці наголошують: щоб зупинити бабезіоз, потрібно знищити всіх кліщів без винятку. Нові дослідження роблять цей столітній виклик більш керованим і допомагають захистити продовольчу безпеку країни.