Смартгодинники та GPS-пристрої допоможуть відстежувати вплив довкілля на здоров’я

Дослідники з Міського університету Нью-Йорка провели пілотне дослідження, що демонструє ефективність використання смартгодинників та GPS-даних для моніторингу впливу довкілля на організм.

Джерело: medicalxpress.com

Науковці поєднали показники носимих пристроїв, дані про місцеперебування зі смартфонів та регулярні опитування в реальному часі. Такий підхід дозволяє зафіксувати, як екстремальна спека та забруднення повітря миттєво впливають на фізичний і емоційний стан людини.

У межах експерименту учасники протягом місяця носили смартгодинники Fitbit і кілька разів на день проходили короткі опитування щодо свого настрою. Дослідники зіставили ці дані з GPS-координатами для оцінки рівня впливу діоксиду азоту, діоксиду сірки та дрібнодисперсних часток. Результати засвідчили, що в дні з підвищеним рівнем тепла та забруднювальних речовин в учасників змінювалася варіабельність серцевого ритму, що є маркером стресу.

Особливу увагу вчені приділили психологічному аспекту: вищий рівень діоксиду сірки в повітрі корелював із посиленням почуття нервозності та безнадії. Цікаво, що вплив високих температур був пов'язаний із нижчим рівнем самозвітної смутку. Дослідники припускають, що це може пояснюватися сезонною соціальною активністю на відкритому повітрі, проте для остаточних висновків потрібні масштабніші випробування.

Старша авторка дослідження Йоко Номура наголосила, що це перша робота, яка інтегрує споживчі технології та екологічну епідеміологію для створення індивідуальних профілів ризику. Раніше фахівці переважно покладалися на стаціонарні монітори якості повітря або домашні адреси пацієнтів, що не враховувало переміщення людей протягом дня. Новий метод дозволяє бачити динамічну картину змін у здоров’ї залежно від мікроклімату.

Наразі команда застосовує вдосконалену систему в межах великого дослідження, підтриманого Національними інститутами здоров’я. Науковці вивчають, як вплив довкілля на етапі внутрішньоутробного розвитку та в підлітковому віці позначається на розвитку мозку та психічному стані. Це критично важливо для захисту вразливих груп населення, зокрема дітей, вагітних жінок та людей із низьким соціально-економічним статусом.

У майбутньому розробка може знайти широке застосування в клінічній практиці та профілактичній медицині. Лікарі зможуть використовувати дані екологічного моніторингу в реальному часі для прийняття обґрунтованих рішень щодо лікування пацієнтів, чутливих до якості повітря. Хоча робота перебуває на ранній стадії, покращення методів вимірювання впливу середовища є вирішальним кроком для захисту громадського здоров’я в умовах кліматичних змін.