3D-карта Місяця: нове слово в картографії

Офіційно перші мальовані карти зоряного неба побачили світ у 13 cтолітті, а фотографічні у 19-му.

З тих пір картографія зробила крок вперед — з’явилися картографічні платформи з їх сервісами. Сьогодні нікого не здивуєш цифровими, електронними онлайн-картами, API до них і продажем геоданих.

• Спробуйте Visicom API — проба грошей не коштує!

Карти України і Києва не йдуть у жодне порівняння з тими, що були ще півстоліття тому. Сучасні ГІС-технології інтегровані до різноманітних галузей економіки, від сільського господарства до маркетинга, а навички роботи з онлайновою версією карти доступні зі шкільного віку.

Супутники, а згодом і безпілотники, не залишили «білих плям» на тілі планети Земля. Поза тим, мить, коли людство почало детальне картографування інших небесних тіл настала швидше, ніж у мріях найсміливіших візіонерів. Один з прикладів — 3D-карта Місяця, яку нещодавно опублікувала NASA.

Згідно з інформацією з офіційного сайту агенції вона не містить жодного економічного потенціалу і призначена виключно для задоволення потреб художників та дизайнерів.

CGI Moon Kit (а саме так назвали масив знімків супутника Землі) було отримано з міжпланетної автоматичної станції Lunar Reconnaissance Orbiter.

До слова, цей апарат вже ні багато — ні мало, понад 10 років перебуває на місячній орбіті, звідки і робить свої знімки.

Для цього на його борту встановлена камера, яка зберігає майже всю видиму область Місяця.

Власне кажучи, «об'ємною картинку» вдалося зробити завдяки ще одному пристрою, встановленому на апараті, — місячному орбітальному лазерному висотомірі (LOLA). Він посилає на поверхню лазерний промінь і підраховує, за який час той долетить і повернеться назад. Чим швидше відбивається світло, тим вищий ландшафт в цьому місці.

Втім, деякі області на поверхні так і не вдалося сфотографувати.

Творці карти підкреслили, що на ній показана не вся поверхня Місяця — зображення охоплює територію від 70° північної широти до 70° південної широти. Справа в тому, що за ними багато областей залишаються в тіні навіть після тисяч прольотів орбітальної станції.

Втім, відмінні фотографії — тільки одна складова 3D-карти. Якщо художник в своїй роботі хоче відтворити поверхню Місяця, він потребуватиме інформації про її топологію. Всю цю інформацію Ерні Райт зі студії візуалізації Центру космічних польотів імені Годдарда NASA в Грінбелті, штат Меріленд, зібрав в так звану «карту зміщення» — щось на зразок топографічної карти, де замість фактичної висоти змінюється колір. Модель має кілька різновидів, але основний варіант один: ви накладаєте «карту зміщення» на фото, потім обертаєте її навколо сфери і отримуєте віртуальний глобус.

CGI Moon Kit доступний на сайті Scientific Visualization Studio безкоштовно.

Це два нестиснутих файли формату TIFF. Один з них — масив з більш ніж 100 000 фотографій, зроблених LROC. По суті, це карта текстури Місяця, тоді як другий файл TIFF — це «карта зміщення» (або карта спотворення, displacement map). Ефект зміщення використовується для деформації об'єкта. У комп'ютерних програмах для цього є відповідні фільтри, а готова карта дозволяє одразу отримати потрібний результат.

Художнику або дизайнерові залишається тільки «обернути» навколо «місячної сфери» зображення, і поверхня буде передана достовірно: вона не буде плоскою; «карта зміщення» показує рельєф, тільки замість фактичної висоти буде змінюватися колір.

Читайте також:

• Карти як книжки. Для тих, хто вміє їх читати
• До мережі 4G за липень в Україні підключили 1 999 населених пунктів (у червні було 982).
• З'явилася карта 5G-мереж
• 5G і його вплив на розвиток технологій: точка зору
• Карта BedMachine Antarctica допомогла виявити найглибший на Землі каньйон
• Картографування та візуалізація ГІС в процесі управління ризиками стихійних лих