Дельта Бенгалії попереджає про глобальну загрозу клімату

Підвищення солоності загрожує життю в прибережних регіонах.

Джерело: phys.org

Підвищення рівня моря та екстремальні погодні умови несуть приховану загрозу для прибережних регіонів усього світу — сіль.

Солонізація прісної води й ґрунтів уже сьогодні негативно впливає на життя понад 500 мільйонів людей, особливо в низинних дельтах річок.

Нове дослідження, проведене вченими з Портсмутського університету у співпраці з Університетом Дакки та Університетом Кертіна, показує, як океанська вода просочується у прісноводні річки та підземні джерела у найбільшій дельті світу — дельті Бенгалії в Бангладеші.

На основі майже двадцятирічного аналізу даних з понад 50 станцій у прибережному Бангладеші дослідники зафіксували стале зростання рівня солоності у річках та естуаріях, особливо з середини 2000-х років.

Найшвидші темпи солонізації виявлені на заході дельти, де відчувається сильний припливний вплив. Підвищення рівня моря, зменшення прісноводного стоку і часті шторми сприяють просуванню солоної води вглиб суші.

З 2007 року в багатьох районах дельти фіксують стрибкоподібне зростання солоності, часто пов’язане з потужними циклонами, такими як Сідр. Такі зміни руйнують врожаї, посилюють продовольчу небезпеку і змушують людей залишати домівки. Хоча дослідження зосереджене на екологічних аспектах, воно показує, що солонізація — це серйозна загроза для здоров’я, стабільності регіону та добробуту населення.

У дослідженні використано один із найдетальніших у світі наборів даних про солоність у дельтах. Статистичні методи дозволили відокремити довгострокові зміни від сезонних чи погодних коливань.

Вчені запропонували нову концептуальну модель OCEAN (Offshore Controlled Estuarine and Aquifer Nexus), яка пояснює, як підводні схили та обмежені припливи можуть затримувати солону воду у низинних прибережних зонах.

Доктор Мохаммад Хок, Школа навколишнього середовища Портсмутського університету:

«Те, що ми спостерігаємо в дельті Бенгалії, — не локальна проблема, а попередження для всіх прибережних регіонів. Солоність зростає швидше та просувається далі, ніж ми думаємо. Це має серйозні наслідки для водної безпеки, сільського господарства та життя людей».

Дослідники вказують, що наземні заходи, як-от дамби, греблі та зміни русел річок, часто погіршують ситуацію, блокуючи потік прісної води. Натомість динаміка океану (осідання осадів, зміни течій) відіграє більшу роль, ніж вважалося раніше.

Каліфорнія, включаючи Лос-Анджелес і дельту Сакраменто-Сан-Хоакін, уже бореться з вторгненням солоної води, зокрема, за допомогою ін’єкцій прісної води в підземні водоносні горизонти. Але зростання населення та інтенсивне водокористування ускладнюють ці зусилля.

Доктор Шон Файст, колишній дослідник у Портсмуті:

«Ця проблема не обмежується Бангладешем. Подібні виклики постають перед дельтою Меконгу у В'єтнамі, болотами Луїзіани в США. Підвищення рівня моря може зробити землю солоною, воду непридатною для пиття, а ґрунтові води — безповоротно солоними».

У статті рекомендується проводити довгострокові дослідження солоності в інших уразливих прибережних регіонах. Короткі виміри можуть спотворювати реальну картину.

Доктор Ашраф Деван, Університет Кертіна:

«Це повільна, але дуже небезпечна загроза. Якщо не інвестувати у стійке сільське господарство, водозберігаючі технології та планування всередині водозбірних басейнів, масштаби руйнувань лише зростатимуть. Дельта Бенгалії — на передовій кліматичних змін, але вона не одна. Подібне вже відбувається по всьому світу. І що буде далі — залежить від нашої реакції».