Перша детальна карта водно-болотних угідь Європи покаже, де саме відновлювати природу

Водно-болотні угіддя формували життя в Європі ще з давніх часів.

Джерело: phys.org

Ці екосистеми забезпечували життєво важливі ресурси та притулок для рослин і тварин, а в багатьох регіонах мали також духовне й ритуальне значення. Протягом тисячоліть вони вкривали величезні території континенту.

Сьогодні картина зовсім інша. Половина водно-болотних угідь Європи зникла через осушення, сільськогосподарське освоєння та видобуток ресурсів. Проте вони є не лише частиною нашої спадщини — це одні з найефективніших природних поглиначів вуглецю. Коли ж ці екосистеми зазнають руйнування, вони перетворюються з накопичувачів на джерело масованих викидів парникових газів.

Саме тому Закон ЄС про відновлення природи вимагає від усіх країн-членів до 2030 року відновити принаймні 30% угідь, які перебувають у незадовільному стані.

Проте досі не існувало єдиної детальної карти, яка б показувала, де саме розташовані водно-болотні угіддя Європи та в якому вони стані. Цю прогалину заповнило дослідження, опубліковане в журналі Nature, під керівництвом науковців із Глобального центру водно-болотних угідь при Копенгагенському університеті.

«Щоб досягти цілей із відновлення, нам потрібна карта високої роздільної здатності, яка показує їхню площу, типи та чинники деградації. Без цього важко оцінити їхній реальний вплив на клімат. Нам вдалося створити таку карту, і вона чітко демонструє, наскільки фрагментовані європейські угіддя», — зазначає провідний автор дослідження Дьюла Мате Ковач.

Що саме показує карта

Використовуючи супутникові знімки з роздільною здатністю 10 метрів та машинне навчання, науковці створили карту European Wetland Types, яка охоплює 6 основних категорій угідь у 38 країнах Європи (внутрішньоконтинентальні марші, торф'яні болота, солончакові марші, соляні водойми, припливно-відпливні обмілини та вересовища).

Висока фрагментація: Близько 27–33% угідь розташовані ділянками, меншими за 25 гектарів, а 7–11% — це крихітні плями до 1 гектара. На попередніх, менш детальних картах, такі дрібні ділянки просто випадали з поля зору.

• Вплив людини: Близько п'ятої частини водно-болотних угідь Європи зазнають сильного антропогенного тиску. Найбільше постраждали внутрішньоконтинентальні марші.
• Втрати вуглецю: За оцінками дослідників, через деградацію цих територій у атмосферу могло виділитися до 5 мільярдів тонн CO₂-еквіваленту ґрунтового вуглецю. Це дорівнює загальному обсягу викидів СО₂ усього Євросоюзу за півтора року.

Пріоритет №1 — торфовища

Результати дослідження вказують, що найкритичнішим типом для відновлення є торфовища (зосереджені переважно в Північній Європі). Вони є надпотужними сховищами вуглецю, але зараз понад 20% із них деградовані через людську діяльність.

За словами співавторки дослідження Стефані Горіон, ця карта є готовим інструментом для урядів країн ЄС:

«Кожна країна має подати національний план відновлення, але багато хто досі не визначив конкретні території. Вони можуть використати нашу карту як стартову точку. Крім того, ми гармонізували визначення: те, що вважають торфовищем у Данії, у Шотландії могли класифікувати інакше. Тепер ми маємо єдину лінійку вимірювання для всієї Європи».

Наразі автори дослідження працюють над створенням аналогічної карти глобального масштабу.