Екомоніторинг: Україна недостатньо використовує супутникові знімки

Європейський зелений курс (ЄЗК) – стратегічний політичний курс, проголошений Європейською комісією наприкінці 2019 року з метою подолання викликів, пов’язаних зі зміною клімату та деградацією довкілля шляхом трансформації ЄС до сучасної ресурсоефективної та конкурентоспроможної економіки.

Про це повідомляють Новини картографії від Візіком з посиланням на Щоденний Львів.

Однією з ключових цілей ЄЗК є досягнення кліматичної нейтральності Європейського континенту до 2050 року, зокрема шляхом впровадження природоорієнтованих рішень.

Україна оголосила свої наміри доєднатися до ЄЗК, але наскільки насправді політичні вектори нашої держави збігаються з амбітними пріоритетами та цілями ЄЗК і чи реально Україні досягнути цілей Європейського зеленого курсу в сфері охорони довкілля, говорили на брифінгу у Львові, пише Dailylviv.com, який організувала МБО "Екологія - Право - Людина".

Зокрема, еколог МБО "Екологія - Право - Людина" Богдан Кученко (на світлині) дав характеристику Європейському зеленому курсу у сфері управління лісами.

У липні 2021 року Єврокомісія затвердила Нову лісову стратегію ЄС до 2030 року (New EU Forest Strategy for 2030), яка включає 6 основних цілей. Перша - підтримка соціально-економічних функцій лісів для процвітаючих сільських територій та активна підтримка орієнтованої на ліси біоекономіки у межах сталого розвитку.

• Друга - захист, відновлення та розширення лісів ЄС для боротьби зі зміною клімату, відвернення втрат біорізноманіття та забезпечення стійких і багатофункціональних лісових екосистем.
• Третя - впровадження стратегічного лісового моніторингу, звітності та збору даних.
• Четверта - розвиток потужної програми досліджень та інновацій для покращення знань про ліси.
• П'ята - інклюзивні та послідовні рамки управління лісами ЄС.
• Шоста - прискорення впровадження та застосування чинного законодавства ЄС (у лісовій сфері).

Нумерація цих цілей умовна і не означає такої ж пріоритетності, тому що всі вони важливі і мають бути виконані паралельно.

Лісова стратегія ЄС, яка діяла впродовж 2014-2020 років, виявила, що загальний стан лісів в межах ЄС продовжував погіршуватись.

А регламент ЄС щодо деревини (EU Timber Regulation) не зумів зупинити поставки в Європу незаконно отриманої деревини (зокрема, з України).

Недостатньо використовуються можливості дистанційного зондування, в тому числі супутникові знімки, для виявлення можливих порушень та для моніторингу стану лісів.

Довідково:

• На ліси в країнах ЄС спрямовується лише 3% від реальних витрат фондів сільського розвитку, хоча частка лісів у ЄС складає 43,5% (у 2021 році) та зіставна з часткою с/г земель.
• Мета нової лісової стратегії ЄС до 2030 року є недопущення на ринки ЄС продукції, яка призводить до знеліснення та деградації лісів. Бо така деградація лісів означає як втрату біологічної чи економічної продуктивності лісів, так і перетворення природних лісів на плантації. Більшість українських монокультур якраз можна віднести до пропонованого визначення плантацій.

Читайте також:

• З'явилася теплова карта міст, котрі фотографують найбільше
• Музей старожитностей Поділля створив 3D-тур
• Супутники допоможуть з моніторингом забруднень
• З'явилася карта 11 небезпечних доріг у Харківській області
• Visicom API (набір сервісів, що дозволяють використовувати картографічні дані та технології Візікому в своїх проектах).