Екомоніторинг: Україна недостатньо використовує супутникові знімки

Європейський зелений курс (ЄЗК) – стратегічний політичний курс, проголошений Європейською комісією наприкінці 2019 року з метою подолання викликів, пов’язаних зі зміною клімату та деградацією довкілля шляхом трансформації ЄС до сучасної ресурсоефективної та конкурентоспроможної економіки.

Візіком,  maps API, Україна, знеліснення, супутник, знімки,

Про це повідомляють Новини картографії від Візіком з посиланням на Щоденний Львів.

Однією з ключових цілей ЄЗК є досягнення кліматичної нейтральності Європейського континенту до 2050 року, зокрема шляхом впровадження природоорієнтованих рішень.

Україна оголосила свої наміри доєднатися до ЄЗК, але наскільки насправді політичні вектори нашої держави збігаються з амбітними пріоритетами та цілями ЄЗК і чи реально Україні досягнути цілей Європейського зеленого курсу в сфері охорони довкілля, говорили на брифінгу у Львові, пише Dailylviv.com, який організувала МБО "Екологія - Право - Людина".

Зокрема, еколог МБО "Екологія - Право - Людина" Богдан Кученко (на світлині) дав характеристику Європейському зеленому курсу у сфері управління лісами.

У липні 2021 року Єврокомісія затвердила Нову лісову стратегію ЄС до 2030 року (New EU Forest Strategy for 2030), яка включає 6 основних цілей. Перша - підтримка соціально-економічних функцій лісів для процвітаючих сільських територій та активна підтримка орієнтованої на ліси біоекономіки у межах сталого розвитку.

  • Друга - захист, відновлення та розширення лісів ЄС для боротьби зі зміною клімату, відвернення втрат біорізноманіття та забезпечення стійких і багатофункціональних лісових екосистем.
  • Третя - впровадження стратегічного лісового моніторингу, звітності та збору даних.
  • Четверта - розвиток потужної програми досліджень та інновацій для покращення знань про ліси.
  • П'ята - інклюзивні та послідовні рамки управління лісами ЄС.
  • Шоста - прискорення впровадження та застосування чинного законодавства ЄС (у лісовій сфері).

Нумерація цих цілей умовна і не означає такої ж пріоритетності, тому що всі вони важливі і мають бути виконані паралельно.

Лісова стратегія ЄС, яка діяла впродовж 2014-2020 років, виявила, що загальний стан лісів в межах ЄС продовжував погіршуватись.

А регламент ЄС щодо деревини (EU Timber Regulation) не зумів зупинити поставки в Європу незаконно отриманої деревини (зокрема, з України).

Недостатньо використовуються можливості дистанційного зондування, в тому числі супутникові знімки, для виявлення можливих порушень та для моніторингу стану лісів.

Довідково:

  • На ліси в країнах ЄС спрямовується лише 3% від реальних витрат фондів сільського розвитку, хоча частка лісів у ЄС складає 43,5% (у 2021 році) та зіставна з часткою с/г земель.
  • Мета нової лісової стратегії ЄС до 2030 року є недопущення на ринки ЄС продукції, яка призводить до знеліснення та деградації лісів. Бо така деградація лісів означає як втрату біологічної чи економічної продуктивності лісів, так і перетворення природних лісів на плантації. Більшість українських монокультур якраз можна віднести до пропонованого визначення плантацій.

Читайте також: