Точне землеробство: карти, дрони і GPS-контроль

Тенденції ведення виробничих процесів у сільському господарстві доволі швидко змінюються.

Про трендові інновації, що успішно працюють на підвищення ефективності у рослинництві та активно впроваджуються в Україні AgroPortal.ua розповів СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні Ярослав Бойко.

За його словами сьогодні на ринку їх дуже багато.

Наприклад, різні інструменти відцифрування властивостей ґрунтів у межах поля. Великі й малі господарства проводять аналіз ґрунту, більше почали аналізувати ущільнення на своїх полях за допомогою сенсорного обладнання, слідкують за індексом NDVI і на його основі визначають зони продуктивності, збільшуються площі під картографуванням урожайності, й важливо, що отримані дані перетворюють на рішення на виробництві, зауважив він.

Читайте також:

• Ingenuity здійснив свій тринадцятий політ на Марсі
• Що таке земельний кадастр на карті України
• Для жителів Криму опублікували карти пунктів вакцинації на материковій Україні
• Іранські військові представили 3D-радар Alborz
• Visicom API (набір сервісів, що дозволяють використовувати картографічні дані та технології Візікому в своїх проектах).

Далі — використання GPS-моніторингу і автопілотування на техніці. 10 років тому автопілот був черговим щаблем впровадження точного землеробства, але сьогодні це рішення, без якого майже ніхто не працює. Це вже не інновація, а звична річ.

Або ж опція відключення секцій. Якщо раніше в AgriLab ми самі дообладнували сівалки системами відключення секцій або висівних на перекриття, то зараз більшість сівалок вже з готовими рішеннями. Те ж саме стосується обприскувачів та іншої техніки, зауважив він.

Ну і застосування дронів.

• Спочатку в Україні їх використовували досить примітивно — полетіти і подивитися стан рослин на полі.
• Сьогодні з допомогою дронів збирають дані, опрацьовують їх і приймають рішення щодо підвищення ефективності виробництва.
• Активно використовують дрони для обприскування, десикації, внесення окремих фунгіцидів. Є технологічні моменти, коли дроном-обприскувачем не можна внести окремі гербіциди, наприклад ґрунтові, оскільки в них своя специфіка. Цього року ми започаткували ще один напрямок діяльності — власну агровиробничу компанію.
• Весною через постійні дощі ми не могли заїхати в поля з близьким заляганням підґрунтових вод, тому використовували дрон для диференційованого внесення ЗЗР. Дрон не є альтернативою обприскувача.
• Це окремий елемент технології, який має бути в господарстві від 1 тис. га.

На хвилі хайпу з’являється багато «псевдоінновацій» із нульовою, а то й мінусовою економічною ефективністю. Вони обіцяють швидкі прибутки та дешевші рішення, а по факту виходить зовсім інше

Наприклад?

Ярослав Бойко: Наприклад, тема ґрунту — з’являються різні «експрес-технології» для аналізу. Сканери, лазери, супутники… Звучить привабливо — не треба їздити, відбирати, витрачати час на лабораторію… Ми тестували усі відомі рішення на своїх землях і переконалися, що це далеко не той рівень точності, який потрібен. Тому сьогодні реальної альтернативи якісному лабораторному аналізу ґрунту немає. Та й не тільки ґрунту — згадайте хоча б скандальну історію з Theranos (компанія, яка займалась розробкою експрес-аналізаторів крові. У 2018 році було доведено шахрайство виробника. — Прим. ред.).

Або ж інше — коли пропонують «економ-варіант» точного землеробства, опираючись на зонування за NDVI та лишаючи поза увагою цілу низку факторів, головний з яких — ґрунт. Таких історій багато. У результаті виробник спершу тішиться, що оптимізував витрати, а через декілька років бачить, що це не працює, ґрунт деградує і маржа падає. Йому доводиться починати знову, але цього разу робити все правильно.

Який подальший розвиток сфери точного землеробства?

Ярослав Бойко: Більше буде розвиватися штучний інтелект. Це ми говоримо про програмні продукти, платформи, які будуть не лише збирати дані, а й давати підказку та рекомендацію. Тобто аграрій буде отримувати вже готові рішення. Сьогодні є багато додатків, які надають інформацію про неоднорідні зони або загальний стан розвитку рослин на полях. Користь у цьому є, але мало. Потрібні більш системні інструменти «аналізу та прогнозу», які зможуть передбачити та допомогти агрономам уникнути збитків.

Наступні 5 років моніторинг ґрунтів займе велику частку. Це і аналіз ґрунтів, і, відповідно, картографування, але не тільки якості ґрунтів, а їх можливостей і вартості.

З’явиться 5G, і це дозволить прогресувати автоматизації та діджиталізації, а також передачі великих даних з полів. Поки з покриттям в Україні проблема. Його немає всюди, і, наприклад, дроном можна зібрати інформацію, але опрацювати її ти не зможеш, потрібно з флешкою їхати в офіс з інтернетом і все розшифровувати.

Дуже стрімко розвивається дрон-індустрія.