Священні гори і жертви: Археологи дослідили паломництва інків

Археологи дослідили ритуальний ландшафт, який інки використовували під час паломництв для проведення ритуалу капакоча на вершинах вулканів.

Джерело: heritagedaily.com

Капакоча була жертвоприношенням, що передбачало принесення дітей у жертву в священних місцях, відомих як уака (huacas, або wak’akuna).

Церемонії відбувалися щороку, і дітей обирали з місцевих громад як данину державі. Найчастіше це були хлопчики та дівчатка з аристократичних родин, адже бути обраним вважалося великою честю та можливістю здобути політичні переваги.

Жертвопринесення починалося у столиці Куско, де дітей урочисто проводили перед чотирма статуями, що символізували Творця, Бога Сонця, Бога Місяця та Бога Грому.

Потім вони вирушали у тривалу подорож до уак, розташованих на вершинах священних гір і вулканів. Таке паломництво могло тривати місяцями, долаючи важкопрохідні ландшафти та природні перешкоди, зокрема річки.

На сьогодні знайдено лише кілька місць, де здійснювали капакочу, переважно на гірських вершинах у північному Чилі, південному Перу та північній Аргентині.

Архітектурні знахідки уздовж ритуального маршруту

У новому дослідженні, опублікованому в журналі Antiquity, археологи проаналізували ритуальний маршрут капакоча, зосередившись на тамбо—проміжних станціях для відпочинку перед фінальним сходженням на вершину.

Дослідження охоплювало вулканічну групу Чачані та згаслий вулкан Пічу-Пічу. Аналіз фотограмметричних зображень і супутникового картографування показав, що тамбо поділялися на дві зони:

• Нижню, де були розташовані більші поселення,
• Верхню, де знаходилися менші споруди, розташовані ближче до вершини.

На нижчих висотах Чачані розташовано 14 будівель, згрупованих навколо центрального двору (канча). Натомість на вищих висотах виявлено лише одну споруду, вбудовану в скелю. Подорож від цього місця до вершини займала приблизно шість годин.

Вздовж маршруту інки зводили маленькі укриття для відпочинку паломників, деякі з яких збереглися донині.

Археологи зазначають, що структура тамбо відображає поділ паломників за соціальним статусом: у процесії брали участь представники знаті, жерці, жертви та їхні родини, а також звичайні паломники, пов’язані з місцевими культами уак.

Тамбо на вулкані Пічу-Пічу подібні до тих, що знайдені на Чачані: нижня зона містить вісім будівель навколо канчи, тоді як у верхній розташована єдина споруда з трьома кімнатами, зведена біля скелі, що нагадує форму вулкана.

Що далі?

Дослідники планують провести біохімічний аналіз артефактів, знайдених у тамбо, щоб визначити походження паломників та створити хронологію ритуалів. Також вони прагнуть ідентифікувати нові місця, пов’язані з капакоча, щоб розширити уявлення про архітектурні особливості цих ритуальних подорожей, організацію церемоній та їхню роль у зміцненні влади інків.