Генетики виявили сліди етнічних чисток на сході Іспанії

Дослідження стародавнього ДНК показало, як етнічні чистки змінили генетичну карту Іспанії.

Джерело: phys.org

Команда дослідників з Групи археогенетики Університету Гаддерсфілда (Велика Британія) надала нові дані про генетичну історію Іспанії.

Під керівництвом аспіранта Гонсало Отео-Гарсії, дослідження показало значний вплив історичних етнічних чисток на генофонд східної Іберії. Результати опубліковані в журналі Genome Biology.

Проєкт реалізувався у співпраці з іспанськими археологами та генетиками з Інституту Смурфіта при Дублінському університеті. Його мета — простежити зміну генетичного складу населення східної Іспанії від римських часів до ранньомодерної доби.

Результати показали:

• до ісламського завоювання в генофонді Іберії вже були сліди північноафриканського походження (4–8 ст.);
• ці генетичні маркери зберігалися у християнському цвинтарі Валенсії аж до XVII століття;
• після початку вигнання морисків (мусульман, примусово охрещених у християнство) у 1609–1614 роках, ці генетичні сліди майже повністю зникли.

Це узгоджується з історичними даними про вигнання близько 300 000 морисків до Північної Африки — один із наймасштабніших актів етнічної чистки в Європі.

Цікаво, що північноафриканський генетичний компонент зберігся у Південній Америці — серед нащадків колоністів, які покинули Іспанію до початку вигнання.

Команда зібрала зразки кісток з музеїв і археологічних колекцій по всьому Валенсійському регіону. Геномний аналіз було проведено в лабораторії стародавнього ДНК при Університеті Гаддерсфілда.

Д-р Отео-Гарсія, який нині є стипендіатом програми «Marie Skłodowska-Curie Actions» між Університетом Сапієнца в Римі та Центром палеогенетики в Стокгольмі, зазначив:

«Ми починали як суто академічний проєкт, але дуже швидко вийшли на теми, пов’язані з переселенням народів, релігійними конфліктами та середньовічною работоргівлею. Це захоплює, але й зобов’язує — тема дуже чутлива. Сподіваюся, що наші дані стануть основою для подальших археологічних і історичних досліджень».

Професор Мартін Річардс, керівник Групи археогенетики, зазначив:

«Ця робота була дуже глибокою й незвичною для аспірантського рівня. Цей проєкт повністю ініціював сам Гонсало ще як студент».

Дослідження фінансувалося через програму стипендій у галузі еволюційної геноміки, яка дала змогу створити Центр досліджень еволюційної геноміки в Гаддерсфілді. Під його егідою здійснюються проєкти з історії Англії, Оркнейських островів, Канади та навіть з доместикації великої рогатої худоби.