Археологи стверджують, що технології бронзових дзеркал змінилися разом із державною економікою

Нове дослідження Лабораторії археометалургії Університету науки й технологій Китаю показало: розвиток виробництва бронзових дзеркал у період ранньої Західної Хань безпосередньо пов’язаний із політикою економічного відновлення за правління імператорів Вень (180–157 рр. до н.е.) та Цзина (157–141 рр. до н.е.).

Джерело: phys.org

Об’єктом вивчення стали так звані «дзеркала Паньчі» — особливий тип бронзових дзеркал, поширений від Чжоу й Цінь до Хань. Дослідники проаналізували 40 зразків, знайдених у місті Люань (провінція Аньхой). Вони датуються 221–141 рр. до н.е. й були досліджені за складом сплаву, свинцево-ізотопними показниками, орнаментами та написами.

Виявлено два різні типи. Перший — під впливом культури царства Чу, відлитий із високосвинцевого, низькоолов’яного сплаву. Другий — класичний ханьський, із низьким вмістом свинцю та високим вмістом олова, що свідчить про стандартизоване й диверсифіковане виробництво.

Високоточне датування підтвердило: технологічний зсув збігається з часами політики «відпочинку й відновлення», що сприяла економічній стабільності. Саме тоді ремісничі галузі, зокрема лиття дзеркал, отримали умови для зростання.

Автори підкреслюють: державні реформи заклали основу для подальшої економічної та військової експансії Китаю за імператора У. Бронзові дзеркала в цьому контексті стали не лише предметом розкоші, а й матеріальним свідченням того, як політика напряму впливала на технологічний прогрес і економіку ранньої імперії.