Масштабне дослідження WCS дає новий шанс «морським тропічним лісам»

Вчені склали детальну карту «широкомасштабного» поширення коралових рифів, які вважаються здатними вижити та навіть повністю відновитися в умовах глобальної зміни клімату.

Джерело: earth.org

• Підписуйтеся на наш телеграм-канал https://t.me/VisicomAPI

Згідно з новими підрахунками, обсяг таких життєздатних екосистем виявився втричі вищим, ніж показували всі попередні прогнози. Це відкриття дає нову надію екологам, адже останніми роками корали по всьому світу зазнавали катастрофічного руйнування. Зокрема, потужний кліматичний феномен Ель-Ніньйо спровокував рекордне підвищення температури атмосфери та океану, внаслідок чого тепловий стрес викликав масове знебарвлення майже 84% коралових рифів у щонайменше 83 країнах світу.

Саме по собі знебарвлення коралів є реакцією на тепловий стрес: через надто теплу воду рифи виганяють мікроскопічні водорості-симбіонти, які живуть у їхніх тканинах, через що втрачають свої яскраві кольори та стають білими. Хоча саме знебарвлення не означає миттєву загибель корала, частіші та інтенсивніші теплові хвилі роблять ці організми вкрай вразливими до хвороб, уповільнюють їхнє відновлення та критично обмежують здатність до розмноження (нересту). Проте аналіз, опублікований Товариством охорони дикої природи (WCS) та вченими з Університету Маккуорі, доводить, що природний потенціал коралів до виживання є набагато вищим, ніж припускала наука.

Дослідники вивчили дані понад 45 000 обстежень коралів разом із супутниковими спостереженнями за океаном за кілька десятиліть. У результаті вони ідентифікували потенційно стійкі до кліматичних змін рифи на загальній площі 165 922 квадратних кілометри, що охоплюють території 71 країни та 100 юрисдикцій. Більшість цих ділянок раніше взагалі ніколи не оцінювалися на предмет витривалості. Як з'ясувалося, 61% цих стійких екосистем зосереджені в межах п'яти держав із найбільшими рифовими системами: на Багамських островах, Кубі, в Австралії, Індонезії та на Філіппінах.

Попри оптимістичні цифри, дослідження виявило серйозну проблему: менше ніж 28% знайдених стійких рифів наразі розташовані в межах охоронних природних територій або заповідників. Це означає, що понад 119 000 квадратних кілометрів унікальних екосистем залишаються абсолютно беззахисними перед локальними загрозами — забрудненням води стічними кодами, хижацьким неконтрольованим рибальством, масовим туризмом та масштабним будівництвом на узбережжях. Екологи наголошують, що захист цієї вразливої більшості є найочевільнішим та найефективнішим кроком для виконання Куньмін-Монреальської глобальної рамкової програми із збереження біорізноманіття.

Ця міжнародна угода, підписана 196 країнами, зобов'язує світову спільноту до 2030 року взяти під ефективну охорону щонайменше 30% усієї суші, внутрішніх вод, а також прибережних і морських зон планети (так звана ціль «30 на 30»). Врахування нововідкритих стійких рифів у національних стратегіях дозволить державам виконати свої зобов'язання з максимальною користю для планети. Адже коралові рифи, попри те, що займають крихітну площу океанічного дна, підтримують життєдіяльність щонайменше 25% усіх відомих морських видів і надають екосистемні послуги, які оцінюються у фантастичні 9,9 трильйона доларів щорічно.

Крім підтримки біорізноманіття, корали часто називають «тропічними лісами моря» за їхню здатність поглинати та утримувати надлишок вуглекислого газу з морської води, уповільнюючи глобальне потепління. На жаль, через антропогенний тиск рифи зникають із тривожною швидкістю. Згідно з останніми звітами Глобальної мережі моніторингу коралових рифів (GCRMN), лише з 2009 року планета вже безповоротно втратила близько 14% своїх коралів. Оприлюднені дані про триразове перевищення кількості стійких зон дають чіткий орієнтир для урядів, куди саме потрібно спрямувати фінансові та наукові ресурси для порятунку Світового океану.