Лазерна археологія відкрила масштабне доіспанське місто в Мексиці

Дистанційне зондування допомогло дослідникам розкрити таємниці покинутого доіспанського міста в Мексиці

Джерело: phys.org

Деталі:

Дослідник з Університету Макгілла виявив, що Гуенгола, місто сапотеків XV століття в південній частині Оахаки, яке раніше вважалося просто фортецею, насправді було розвиненим укріпленим містом. Воно займало площу 360 гектарів, включало понад 1100 будівель, чотири кілометри стін, мережу внутрішніх доріг та добре організоване міське планування з храмами, громадськими просторами, такими як майданчики для гри в м’яч, і окремими районами для еліти та простолюду.

За словами Педро Гільєрмо Рамона Селіса, постдокторанта програми Banting у департаменті антропології Університету Макгілла та автора статті в журналі Ancient Mesoamerica, дані вказують на те, що місто було покинуте незадовго до прибуття іспанців. Його мешканці переселилися приблизно за 20 кілометрів до міста Техуантепек, де й досі проживають їхні нащадки.

Рамон Селіс зазначає, що дослідження організації міста напередодні іспанського завоювання є лише першим кроком. Науковець переконаний, що подальші роботи в Гуенголі дадуть змогу краще зрозуміти політичну та соціальну організацію сапотеків, а отже, і їхню роль у переговорах з іспанцями.

Відкриття стало можливим завдяки використанню лідара – технології дистанційного зондування, що застосовує лазерні імпульси для створення детальних тривимірних топографічних зображень місцевості, навіть крізь густий лісовий покрив.

"Моя материнська родина походить із регіону Техуантепек, що приблизно за 20 км від Гуенголи. Я пам’ятаю, як у дитинстві вони розповідали про це місце. Це одна з причин, чому я вирішив зайнятися археологією", – розповідає Рамон Селіс.

"Раніше до міста можна було дістатися лише стежкою, але воно було повністю вкрито деревами. Досі виявити весь його масштаб без багаторічних польових досліджень було б неможливо. Завдяки лідару ми зробили це менш ніж за дві години, скануючи територію з літака".

Аналізуючи отримані дані та використовуючи лабораторію Geo Analytic в Університеті Макгілла, Рамон Селіс зміг картографувати розміри й планування збережених споруд, а також визначити їхнє призначення на основі знайдених артефактів.

Щоб дослідити розподіл влади в місті, він проаналізував площі, відведені для елітних об'єктів, таких як храми та майданчики для гри в м’яч, порівнюючи їх із територіями, що належали простолюду. Майданчики для гри в м’яч мали ритуальне значення в мезоамериканських культурах: вони символізували підземний світ і родючість, оскільки слугували місцем зв’язку з предками, а насіння проростає під землею, де, за віруваннями, розташований підземний світ.

Довідково:

"Оскільки місто існувало всього 500-600 років тому, воно чудово збереглося. Гуляючи джунглями, можна побачити стоячі стіни будинків, дверні прорізи, коридори, паркани, що відокремлювали двори. Легко розпізнати житлові квартали. Це як місто, застигле в часі, ще до того, як іспанці привнесли глибокі культурні зміни", – додав Рамон Селіс.

• #Лазернаархеологія
• #Дистанційнезондування
• #Лідар