Від росії до постросії (карта)

Австро-Угорську імперію часто називали «клаптевою». Її неприродність була настільки очевидною тому, що вона знаходилася в центрі Європи, – з її розвиненим інформаційним та політичним життям.

Однак остаточний розпад і Австро-Угорщини затягнувся на дві світові війни.

Про це повідомляють Новини картографії від Візіком з посиланням на Укрінформ.

Спробуйте Visicom API — проба грошей не коштує!

З російською імперією – ситуація ще складніша. Її величезні території для світу століттями були в інформаційній та політичній тіні. А якщо інформація звідти і з'являлася, то відфільтрована Петербургом чи Москвою. За радянської влади імперський характер існування цих просторів був закамуфльований вигадками про будівництво нового суспільства.

Це призвело до аберації зору, що виявилася і в 1991 році, на час розвалу СРСР. Російські імперці широкого спектра, від ліберального до фашистського, обурювалися зрадницьким відходом 14 «братніх республік». Але вже РРФСР, перетворена в Росію, вважалася точно – єдиною, неподільною, так би мовити, «історичною росією». Ну а Захід, зачарований спогадами про "велику російську культуру" і наляканий страшилками про "розповзання" ядерної зброї у разі наступного етапу дезінтеграції імперії, з цим погодився.

У серпні 1990 року в Казані та Уфі Єльцин у різних варіаціях давав обіцянку: «Беріть суверенітету стільки, скільки зможете проковтнути». Але вже після розпаду Радянського Союзу подібні тези лунали дедалі рідше і тихіше. Натомість бомбардування та обстріли російсько-чеченської війни – дедалі гучніше. А з приходом до влади його «наступника» путіна розпочалося тотальне повернення до жорсткої моделі централізації.

Зараз кремль робить все, щоб викреслити з історії, з самої пам'яті те, що в 1992-1993 роках про бажання вийти зі складу рф голосно заявляли не тільки Чечня-Ічкерія, а й Татарстан. Чечню окупували заново, Казань утримали погрозами транспортної блокади та обіцянками найширшої автономії. Але зараз, через три десятиліття, від автономії майже нічого не залишилося, бачимо системну асиміляцію.

Парадоксально, але кремль, готуючи та обґрунтовуючи свою агресію проти нас, пропагандистськи називав Україну «державою, зшитою зі шматочків». Тоді як насправді сама рф, Росія, навіть після 1991 року залишалася імперією. І саме – «клаптевою». Чи багато спільного між Петербургом і Тувою, Рязанню і Бурятією, Саратовом і Саха (Якутією), Калінінградом і Чукоткою?

Тож найважливіша функція Форуму: пояснення Європі, всій міжнародній спільноті, що розпад рф – такий само нормальний, природний, як і розпад СРСР (на 5-му Форумі недарма кілька разів згадували невдалий виступ Буша-старшого у Верховній Раді 1 серпня 1991 року, коли він умовляв українців не чинити опір збереженню Союзу).

Народи, регіони, що живуть на території нинішньої росії, мають право бути вільними і не залежати від диктату імперського центру, злочинних забаганок безумців у кремлі.

Але це важливо і для світу. Цивілізована, контрольована дезінтеграція росії у будь-якому разі – менша загроза для людства, ніж непередбачувана у своїй агресивності, переповнена імперськими комплексами та ракетами єдина росія.