Фінікійські глиняні посудини з Мотії показали важливість ароматів у Середземномор’ї залізної доби

Зазвичай археологам вдається знаходити кераміку, монети чи кістки, але запахи минулого майже завжди втрачені.

Джерело: phys.org

Вперше міжнародна команда вчених комплексно дослідила 51 керамічну посудину з фінікійського поселення Мотія (Сицилія) і виявила, що ароматичні олії відігравали ключову роль у культурних практиках фінікійців.

Що саме вивчали

Невеликі глиняні пляшечки (15–18 см заввишки), датовані VIII–VI ст. до н. е., знаходили у похованнях, житлових та сакральних комплексах. Аналіз глини вказав на походження з Південної Фінікії (район сучасного Бейрута та Кармельського узбережжя). У восьми посудинах виявили органічні рештки — рослинні ліпіди, смолу сосни та мастики. Це свідчить, що вони містили пахучі олії.

Аромати як частина ідентичності

«Ці олії були не просто товаром. Вони слугували символами ідентичності та культурними “містками” між фінікійцями, які переселялися на нові землі», — зазначає дослідник Андріано Орсінгер.

Запахи нагадували про батьківщину, зміцнювали відчуття спільності та традицій серед розсіяних громад.

Фінікійці, відомі як мореплавці й торговці, активно переносили не лише товари, а й сенсорні практики. Дослідження доводить: уявлення про міграцію в давнину варто розширювати — це не лише рух людей і речей, а й поширення запахів і пов’язаних із ними спогадів.

Чому це важливо

«Наше дослідження показує, що аромати були невід’ємною частиною культурного обміну», — підкреслюють автори.

За словами професорки Карли Поллманн, інноваційні методи дозволяють відкрити навіть такі невловимі аспекти давнини, як запахи, й краще зрозуміти сенсорний світ стародавнього Середземномор’я.

Отже, маленькі фінікійські посудини з острова Мотія зберегли не лише матеріальні сліди, а й невидимий вимір минулого — аромати, які поєднували людей, місця та пам’ять.