Боротьба Того проти карти Меркатора: Африка вимагає справедливого відображення на мапах світу

Чому Африканський Союз відмовляється від колоніальних карт

Джерело: rfi.fr

У вересні 2026 року Того планує звернутися до Генеральної Асамблеї ООН із пропозицією відмовитися від використання карти світу в проєкції Меркатора. Ця ініціатива, підтримана Африканським Союзом у квітні, відновила широку дискусію про те, як картографічні проєкції формують сприйняття континентів. На традиційних мапах, створених ще у XVI столітті, Гренландія виглядає майже такою ж за розміром, як Африка, хоча насправді Африка у 14 разів більша.

Активісти та експерти, зокрема Фая Ндіайе з організації Speak Up Africa, наголошують, що карти не є нейтральними. Візуальне зменшення Африки на папері підсвідомо формує уявлення про її меншу значущість у світі, що може негативно впливати навіть на міжнародні переговори. Африканський Союз офіційно заявив, що проєкція Меркатора спотворює оцінку економічної життєздатності континенту, та рекомендував до використання мапу Equal Earth, яка точніше відображає реальні площі суші.

Проєкт «Виправ карту» (Correct the Map), започаткований у 2025 році, розглядає географію як один із маркерів, що досі визначають ставлення до континенту. Карлос Лопес зі Школи державного управління імені Нельсона Мандели зазначає, що проєкція фламандського географа Герарда Меркатора була науковим проривом у 1569 році для навігації моряків, але сьогодні вона відображає застарілу колоніальну логіку, де європейські держави ставили себе в центр світу.

Спроби виправити картографічні наративи тривають десятиліттями. У 1970-х роках набула популярності проєкція Галла-Петерса, яка зберігала співвідношення площ, але сильно спотворювала обриси країн поблизу екватора, роблячи їх занадто витягнутими. Хоча такі організації, як ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ, почали використовувати її, багато професійних географічних спільнот виступили проти прямокутних карт через технічні недоліки, що спричинило суперечки між науковцями та громадськими діячами.

Сучасна кампанія Того спрямована на те, щоб вивести це питання за межі академічних кіл у публічну площину. За словами Ндіайе, важливо, щоб африканці взяли на себе повну відповідальність за те, як їхній континент представлений у світі. Це порівнюють із процесами деколонізації 1950-60-х років, коли країни змінювали назви (наприклад, Золотий Берег став Ганою, а Родезія — Зімбабве), намагаючись позбутися колоніальних маркерів.

Прагнення Того замінити застарілу картографію на більш об’єктивну є частиною ширшої боротьби за зміну глобального наративу про Африку. У 2026 році це питання стає не лише технічним, а й політичним символом самоствердження континенту. Виправлення географічних карт розглядається як необхідний крок до визнання реальної ваги Африки в сучасній світовій архітектурі та економіці.