Місяць чи Марс — наскільки реальні плани Ілона Маска

У космічних колах уже багато років триває дискусія, де людству варто будувати перше місто за межами Землі — на Місяці чи на Марсі.

Джерело: phys.org

Ще торік засновник SpaceX Ілон Маск називав місячні місії «відволіканням» і заявляв, що компанія «йде прямо на Марс». Однак нещодавно він повідомив про зміну фокусу: за його словами, SpaceX уже змістила пріоритет на створення самодостатнього міста на Місяці, оскільки це може бути досягнуто менш ніж за 10 років, тоді як для Марса знадобиться понад 20 років.

Наскільки реалістичні такі терміни? У книзі «Becoming Martian» еволюційний біолог з Університету Райса Скотт Соломон аналізує можливості та ризики, які можуть ускладнити реалізацію цих планів. За його словами, попри 65 років космічних польотів, людство має суттєві прогалини в розумінні того, як тривале перебування в космічному середовищі впливає на організм. Один із наймасштабніших експериментів — 340 днів астронавта NASA Скотта Келлі на Міжнародній космічній станції — показав, що довготривалий політ має фізичні й психологічні наслідки, зокрема через вплив космічної радіації.

Поселення на Місяці чи Марсі потребуватимуть серйозного захисту від радіації. Йдеться про житло під товстим шаром ґрунту або в лавових тунелях. Однак це означає фактично підземне існування, адже перебування на поверхні може бути небезпечним. Не менш складними є питання забезпечення водою та їжею. Хоча на Місяці й Марсі виявлено запаси льоду, колоністам доведеться вирощувати власні культури та, ймовірно, відмовитися від розведення тварин, щоб зменшити споживання ресурсів і ризик появи нових інфекцій.

Окрема проблема — довгострокові еволюційні зміни. Умови зниженої гравітації можуть призвести до зменшення щільності кісток, а радіація — до генетичних змін. Деякі дослідники вже експериментують із генами тихоходок, щоб підвищити стійкість людських клітин до пошкоджень ДНК. Проте, як наголошує Соломон, висадка людини на Місяці чи Марсі — це одне, а створення самодостатнього міста — зовсім інше. На його думку, дорослі можуть добровільно йти на ризик, але питання народження й життя дітей у таких умовах викликає серйозні занепокоєння.