До 60% напівприродних луків Норвегії занедбані та заростають чагарниками

Новий національний моніторинг напівприродних луків у Норвегії вперше надав репрезентативні дані про їхню площу та екологічний стан.

Дослідження Норвезького інституту біоекономічних досліджень (NIBIO) показало, що такі луки займають більшу територію, ніж вважалося раніше — від 2 200 до 4 500 км² (0,7–1,5% площі країни). Водночас близько 60% цих угідь більше не обробляються і поступово заростають чагарниками та деревами. У Червоному списку екосистем і типів середовищ існування Норвегії 2025 року цей тип середовища визнано критично загроженим.

Джерело: phys.org

Напівприродні луки формувалися впродовж століть завдяки традиційному сінокосінню та випасанню худоби без застосування оранки й мінеральних добрив. Саме це забезпечило високе різноманіття рослин і комах. Після 1950 року інтенсивне сільське господарство витіснило такі практики, і нині вони збереглися переважно на схилах або на малопродуктивних ґрунтах. Моніторинг охопив 713 ділянок у період 2021–2025 років, причому близько 40% луків оцінено як такі, що перебувають у доброму екологічному стані.

Дослідники застосували вибіркову модель із поєднанням аналізу історичних і сучасних аерофотознімків та польових обстежень. У 100 районах площею 10 × 10 км було закладено по 10 пробних ділянок, де фіксували ступінь заростання, інтенсивність використання, видове багатство та наявність чужорідних видів. Загалом зафіксовано 92 проблемні види, серед яких ялівець, гадючник і високий жовтець. Майже третина луків містить чужорідні види, зокрема клен-явір, ситхінську ялину та люпин садовий.

Науковці попереджають, що зі зміною клімату та подальшим занепадом традиційного господарювання загроза для біорізноманіття зростатиме. Дані моніторингу вже використовують у національних звітах про стан природи та для оновлення Індексу природи Норвегії. За словами керівниці дослідження Аннетте Бер, ці результати допоможуть визначити, які території мають найвищу природну цінність і де варто зосередити зусилля з відновлення, адже підтримувати всі напівприродні луки країни одночасно неможливо.