Науковці Гарварду створили першу детальну карту рецепторів нюху в носі

Вчені з Гарвардської медичної школи створили першу детальну карту організації понад тисячі типів нюхових рецепторів у носі мишей.

Дослідження, опубліковане в журналі Cell, спростовує давнє переконання про хаотичне розміщення цих рецепторів. Команда під керівництвом професора Сандіпа Датти виявила, що нейрони формують чіткі горизонтальні смуги від верхньої до нижньої частини носа залежно від типу рецептора.

Джерело: news-medical.net

Раніше вважалося, що нюх є винятком серед органів чуття, оскільки він нібито не мав такої просторової організації, як зір чи слух. Використовуючи методи секвенування окремих клітин та просторової транскриптоміки, дослідники вивчили близько 5,5 мільйона нейронів. Результати показали, що карта рецепторів у носі точно збігається з картами в нюховій цибулині мозку, що пояснює шлях передачі сенсорної інформації.

Науковці також ідентифікували молекулу, яка керує цим процесом — ретиноєву кислоту. Вона створює певний градієнт у носі, який спрямовує кожен нейрон до вираження правильного типу рецептора залежно від його розташування. Експерименти з додаванням або видаленням цієї кислоти призводили до зміщення всієї карти нюху вгору або вниз, що підтверджує її критичну роль у розвитку системи.

Відкриття має фундаментальне значення для медицини, зокрема для розробки методів лікування втрати нюху. Професор Датта підкреслив, що неможливо відновити здатність відчувати запахи, не розуміючи базових принципів роботи цієї системи. Наразі науковці досліджують тканини людини, щоб з'ясувати, наскільки ця карта є послідовною для різних біологічних видів.

Дослідження також висвітлює важливість нюху для загального психологічного благополуччя людей. Втрата здатності відчувати запахи часто пов'язана з підвищеним ризиком розвитку депресії та зниженням безпеки життєдіяльності. Розуміння просторового коду рецепторів дозволить у майбутньому створювати терапію на основі стовбурових клітин або інтерфейсів «мозок-комп'ютер» для відновлення функцій нюху.

Паралельне дослідження лабораторії Кетрін Дюлак у Гарвардському університеті підтвердило ці висновки, зафіксувавши аналогічні закономірності. Вчені впевнені, що без детальної карти будь-які спроби розробити нове лікування були б приречені на невдачу. Нові дані привносять порядок у систему, яку раніше вважали занадто складною для картографування.