Чому економічно розвинені регіони Південної Кореї мають гірше повітря

Команда з Університету науки і техніки Поханга (POSTECH) на чолі з професором Хьон Джу Лі та аспіранткою На Ре Кім провела дослідження, щоб з'ясувати, наскільки добре наземні моніторингові мережі відображають вплив діоксиду азоту (NO₂) на населення та як цей вплив змінюється залежно від соціально-економічного статусу в різних регіонах Південної Кореї.

Джерело: phys.org

Для аналізу команда використала супутникові дані дистанційного зондування з просторовою роздільною здатністю 500 метрів. Це дозволило створити детальну карту забруднення NO₂ по всій країні. Результати опубліковані в журналі Environmental Science & Technology.

Діоксид азоту — це шкідливий забруднювач, який викидається в атмосферу переважно від транспорту та електростанцій. Його регулюють в межах Закону про охорону чистоти повітря, оскільки він шкодить здоров'ю, особливо дихальній системі. Через короткий період життя NO₂ в атмосфері важливо мати просторово точні дані для достовірної оцінки впливу.

Однак наземні моніторингові станції розміщені нерівномірно, що ускладнює точне представлення рівня забруднення для населення. Щоб вирішити цю проблему, вчені застосували дані інструменту TROPOMI та створили карту забруднення з високою деталізацією.

Аналіз показав, що наземні монітори недооцінювали забруднення до 11% у провінції Канвондо, натомість переоцінювали до 61% на острові Чеджу. Цікаво, що кількість моніторів не гарантувала точності: в деяких регіонах більше станцій не означало кращу репрезентативність.

Також вивчалася залежність забруднення від соціально-економічного статусу. Виявилося, що в багатших районах (визначених за цінами на житло і розміром страхових внесків) рівень NO₂ був вищим. Кореляції становили від 0,53 до 0,92 для цін на житло і від 0,41 до 0,91 для страхових внесків.

Це суперечить тенденціям в інших країнах, де зазвичай менш забезпечені громади страждають від більшого забруднення. Вчені пояснюють це історією індустріалізації Кореї: у 1970–1980-х роках житло поруч із дорогами і промисловими зонами було престижним через доступність роботи й транспорту.

Професор Лі наголосив:

«Важливо стратегічно розміщувати монітори, враховуючи як гарячі точки забруднення, так і щільність населення. Це дозволить точніше оцінити вплив».

Він також додав, що хоча це дослідження зосередилось на NO₂, необхідно вивчати й інші забруднювачі.

«Оцінка наслідків має бути міждисциплінарною і враховувати доступ до медицини, стан довкілля й загальне здоров’я населення», — зазначив він.