Два горбатих кити здійснили безпрецедентну подорож між Австралією та Бразилією

Науковці помітили двох горбатих китів, які здійснили окремі рекордно довгі перепливи між узбережжями Австралії та Бразилії.

Джерело: phys.org

• Підписуйтеся на наш телеграм-канал https://t.me/VisicomAPI

Морських гігантів вдалося точно ідентифікувати завдяки унікальним відмітинам на їхніх хвостах у двох точках, відстань між якими становить близько 14 500 кілометрів. Тварини рухалися у протилежних напрямках і пропливли значно далі, ніж будь-який інший відомий до цього часу горбатий кит. Провідні світові експерти назвали цю подію надзвичайно рідкісним явищем та чудовою демонстрацією того, наскільки широким є ареал переміщення цих великих ссавців.

Горбаті кити загалом відомі своїми тривалими мандрівками через великі океани за передбачуваними маршрутами, які вони зазвичай вивчають від своїх матерів. У теплі місяці року вони активно харчуються крилем і дрібною рибою в холодних водах, а на період зими переміщуються для розмноження у тропічні акваторії. Проте відстежувати пересування істот, які проводять більшу частину свого життя глибоко під водою, для наукової спільноти завжди було вкрай складним завданням.

У межах нового масштабного дослідження вчені ретельно проаналізували понад 19 000 фотографій китів, зроблених дослідницькими групами та волонтерами за останні сорок років. Спеціальне програмне забезпечення для розпізнавання образів допомогло ідентифікувати конкретних особин за унікальними колірними візерунками та зазубреними краями їхніх плавців. Таким чином дослідники зафіксували одних і тих самих китів у місцях розмноження в східній Австралії та Бразилії в різні роки.

Один із цих китів подолав рекордну дистанцію у понад 15 000 кілометрів, перевершивши попередні досягнення інших особин. Оскільки наявні фотографії фіксують тварин лише на початку та в самому кінці їхнього шляху, точний маршрут міграції залишається невідомим. Зазвичай кити не подорожують між різними шлюбними регіонами, тому точна причина такої поведінки двох особин поки що не з'ясована.

Отримані результати серйозно кидають виклик колишнім науковим уявленням про те, наскільки ізольованими є ці океанічні популяції. Для китів у Північній півкулі подібні масштабні одіссеї є набагато складнішими через наявність масивних континентів, які заважають вільному пересуванню. Окрім того, нові методи фотофіксації допоможуть ефективно стежити за ссавцями в умовах глобального потепління, яке змінює зони проживання криля.