Hubble зазирнув у сусідню галактику і створив кольоровий портрет Великої Магелланової Хмари

Це зображення з телескопа Hubble демонструє іскристий хмарний ландшафт з однієї з галактик-сусідів Чумацького Шляху — карликової галактики, відомої як Велика Магелланова Хмара.

Вона знаходиться на відстані 160 000 світлових років у напрямку сузір’їв Золота Риба (Dorado) та Менса (Mensa), і є найбільшою серед багатьох супутникових галактик нашої.

Джерело: phys.org

Як Hubble отримав це зображення

Цей погляд на пилові хмари газу став можливим завдяки камерам телескопа Hubble, зокрема Камері широкого поля 3 (WFC3), яка й зібрала дані для цього знімка. Камера WFC3 оснащена різними фільтрами, кожен з яких пропускає певні довжини хвиль (тобто, певні кольори світла).

Для цього зображення об'єднали спостереження, зроблені через п’ять різних фільтрів, включаючи ті, що фіксують ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання, невидимі для людського ока.

Кольори, як у фантазії — але з науковою основою

Тонкі газові хмари на знімку нагадують яскраво забарвлену цукрову вату. І, дивлячись на таку барвисту сцену, природно запитати: а кольори — справжні?

Адже Hubble, з дзеркалом діаметром 2,4 метра та науковими інструментами, зовсім не схожий на звичайну камеру.

Коли фахівці з обробки зображень перетворюють необроблені дані з фільтрів у таке багатобарвне зображення, кожному фільтру призначають певний колір. Спостереження у видимому світлі, як правило, відповідають тому кольору, який фільтр пропускає.

• Ультрафіолетове світло (коротші хвилі) зазвичай показується синім або фіолетовим.
• Інфрачервоне світло (довші хвилі) — червоним.

Зображення — і красиве, і наукове

Така кольорова схема наближена до реальності, водночас включаючи інформацію з тих ділянок електромагнітного спектра, які людське око не здатне побачити.

Хоча можливих варіантів кольорових поєднань безліч, обрана схема дозволяє краще візуалізувати дані — і для науки, і для загального сприйняття.