Геологічні карти як зброя: чому Захід програє Китаю битву за критичні мінерали

У той час як США намагаються забезпечити стабільні ланцюжки постачання критично важливих мінералів, лише 25% американської території достатньо картографовано для видобутку — а в країнах Африки, Латинської Америки та Центральної Азії цей показник ще нижчий.

Джерело: geopoliticalmonitor.com

Відсутність точних геологічних даних змушує компанії ризикувати й інвестувати «наосліп», адже розвідувальне буріння з'їдає до 40% бюджету проєктів. Наприклад, Україна, яка володіє приблизно 5% світових запасів критичних матеріалів, досі змушена покладатися на радянські мапи 30–60-річної давнини. Схожа ситуація в ДР Конго, де розвідано лише 20% територій, через що інвестори у 2024 році вклали в розвідку надр Австралії та Канади значно більше, ніж у весь Африканський континент разом узятий. Це гальмує видобуток міді, дефіцит якої до 2040 року може сягнути 10 мільйонів тонн через стрімке зростання споживання електроенергії та розвиток ШІ-дата-центрів.

Геологічна служба США (USGS) має чудові можливості для вирішення цієї проблеми через двосторонню співпрацю з країнами, що розвиваються. Багато багатих на ресурси держав уже виявили зацікавленість у партнерстві: США підписали відповідні угоди з Мексикою, Японією, Великою Британією та Австралією. Ба більше, уряд ДР Конго висловив бажання залучити американські структури для завершення картографування, а Казахстан розпочав масштабну геологічну ініціативу, що відкриває перед США великі геоекономічні перспективи.

За відсутності американської допомоги бідні, але багаті на ресурси країни дедалі частіше звертаються до Китаю або Росії. Пекін уже влив сотні мільйонів доларів у геологічні програми по всьому світу: від виділення $260 мільйонів на оцінку мінералів Саудівської Аравії до фінансування проєктів у Монголії та країнах «літієвого трикутника» (Чилі, Болівія, Аргентина). Росія також пропонує свої послуги з картографування Малі, Нігеру, Судану та Екваторіальній Гвінеї, посилюючи свій вплив на ринку.

Для протидії цьому USGS та Держдепартамент США можуть розгортати роботу експертів як комерційних аташе при посольствах, а також координувати зусилля з союзниками — Японією (JOGMEC) та Південною Кореєю (KIGAM). Вдалі прецеденти вже існують: меморандум USGS з Анголою від 2023 року дозволив залучити західні інвестиції у видобуток кобальту та літію, а тристороння ініціатива США, Канади та Австралії створила надійну модель для спільного моделювання мінеральних ресурсів.

Уряд США має достатньо ресурсів для підвищення конкурентоспроможності Заходу на ринку мінералів. Розширивши міжнародну роль USGS, Вашингтон зможе наздогнати темпи китайської експансії; в іншому випадку відсутність актуальних геологічних карт залишатиметься небезпечним слабким місцем, яке блокуватиме доступ Заходу до ключових ринків майбутнього.