Нове дослідження пояснює, як працює ехолокація у китів

Вчені розкрили таємницю слухових зв’язків у мозку дельфінів

Джерело: phys.org

Дельфіни і зубаті кити використовують звук, щоб орієнтуватися, спілкуватися й полювати. Вони створюють серії клацань, які відбиваються від об'єктів, і вловлюють ці «ехо» вухами — це явище називається ехолокацією. Така здатність рідкісна в тваринному світі.

Нове дослідження, проведене спільно Вудс-Холською океанографічною установою, Коледжем Нової Флориди, Оксфордом та UC Berkeley, вперше порівняло мозкові мережі дельфінів і вусатих китів, зокрема сей-кіта, що не має здатності до ехолокації.

Вчені досліджували мозки загиблих на узбережжі тварин і простежили слухові шляхи від середнього мозку до кори. У дельфінів було виявлено більше проєкцій до кори, ніж у сей-кита, однак головна відмінність — у сильних зворотних зв’язках від слухових центрів до мозочка.

«Це підказує, що мозочок, раніше відомий лише як центр координації рухів, також виконує функції швидкого сенсорного прогнозування», — пояснив Пітер Тайєк, науковець WHOI.

На відміну від зору чи слуху, ехолокація — це поєднання дії та сприйняття. Дельфін не лише отримує звук, а й сам його створює — наче простягає руку в темряві, щоб відчути об’єкт.

«Мозочок у дельфінів може допомагати обробляти слухові сигнали у поєднанні з плануванням руху голови та створенням клацань», — зазначив співавтор дослідження Пітер Кук з New College of Florida.

Щоб отримати зображення мозку, вчені використали покращену дифузійну МРТ, адаптовану для великих і мертвих зразків. Сей-кит мав мозок утричі більший за людський. Завдяки новим методикам вчені змогли суттєво покращити якість даних.

«Нарешті ми маємо технології, що дозволяють зазирнути всередину цих дивовижних мозків і зрозуміти, як вони працюють», — сказав Кук.

Дослідники планують дослідити й інші частини мозку, пов’язані з голосовими сигналами, адже дельфіни мають унікальний носовий апарат для звукового спілкування.

У майбутньому команда досліджуватиме мозки нових видів китів, зокрема вусатих, щоб зрозуміти, як еволюція змінила не лише сприйняття, а й виробництво звуку у цих морських ссавців.