Геопросторові дані важливі для втілення концепції «сталого» світу

Ми не можемо вирішити завтрашні проблеми сьогоднішніми інструментами. Зростаюча складність соціальних, економічних та екологічних проблем вимагає від нас застосування геопросторових технологій та визнання ролі солідарності і партнерства в процесі розбудови стійкого до викликів світу.

Вона є чинником, що спонукає представників різних галузей пробувати вирішувати ці проблеми. Очевидно, що подолання викликів у короткостроковому майбутньому неможливе із сьогоднішніми технологіями.

Читайте також: Спробуйте Visicom API — проба грошей не коштує!

Саме тому ООН прийняла порядок денний сталого розвитку до 2030 року. Він акцентував увагу на конкретних рекомендаціях щодо використання технологій, здатних моніторити проблеми і досягати цілей в масштабах всієї планети.

Особливий акцент було зроблено на геопросторових даних, корисних для оцінки, а відтак і вжиття заходів задля отримання позитивних результатів.

Очевидно, що візуалізація та аналітика як похідні від використання геопросторових технологій істотно вплинули на розвиток програм, пов’язаних з добробутом населення. Зараз генерується безліч різноманітних даних, котрі некомерційним організаціям можна набути безкоштовно чи з невеликими витратами. Крім того, зросло використання інноваційних інструментів та технологій для вирішення проблем з доступом до охорони здоров’я, ресурсів сільського господарства та впливу людської діяльності на навколишнє середовище. У поєднанні зі штучним інтелектом та безпілотними апаратами геопросторові дані стають ще ефективнішими. Недарма ООН та держави, що входять до неї використовують геопросторові дані для створення різноманітних інноваційних платформ, зокрема, пов’язаних зі звітністю.

Для того аби визначити як ці технології використовуються було проведено онлайн-опитування майже 400 фахівців з різних організацій.

Зростає популярність

Безумовно, геопросторові технології набули популярності. Звичайно, традиційно такі галузі як оборона, інфраструктура, містобудування та комунальні послуги попереду, їх залучення до розвитку гуманітарних проектів має значно коротшу історію.

В цьому відношенні варто відзначити, що, на думку більшості респондентів геопросторова інформація грає важливу роль в процесі прийняття рішень у їх організаціях (графік 1).

Цікаво також, що громадські організації і тому подібні фонди є лідерами в частині експериментів з використання геопросторових даних. В цьому відношенні вони значно випереджають ті ж урядові організації. Власне, на думку частини респондентів саме їх організації свого часу передбачили появу окремих технологій.

Зосередьтеся на візуалізації

Зростаюче використання геопросторових технологій чітко орієнтоване на візуалізацію (графік 2). І ГІС і супутникові знімки використовуються насамперед для моніторингу таких випадків як спалахи хвороб або величина шкоди, яку заподіяло стихійне лихо. Там, де відсутнє інше джерело інформації.

Крім них є безліч площин, що можуть отримати користь від використання геопросторових даних, втім, більшість з них ще не досліджені.

Приміром, інтегрована геопросторова система заснована на даних у режимі реального часу здатна відіграти вирішальну роль в процесі попередження втрат від стихійних лих.

Можливо тому певні напрямки у використанні геопросторових даних можуть стати перешкодою для вивчення їх справжнього потенціалу. Власне кажучи, вона розкривається тоді, коли коли вони використовуються як платформа, здатна засвоювати набори даних з різних джерел.

Це, в свою чергу, дозволяє отримати доступ до аналітики, а відтак і обґрунтованих рішень. А вже вони рятують життя, ресурси і створюють стійкіший світ.

Максимальні зони впливу

Більшість опитаних вважають, що клімат, навколишнє середовище та зменшення стихійних лих тільки виграють від масштабного залучення геопросторових технологій. Відомо, що ще у далекій середині 20 століття (1950-1960), коли ГІС та технології дистанційного зондування лише починали розвиватися, крім оборони і безпеки вже тоді вони використовувалися для зменшення ризику стихійних лих. Дивно, але до часу такі оперативні напрямки як охорона здоров’я та продовольча безпека не вважалися такими, що корелюють з високими технологіями. Про це свідчать ті самі результати опитування (графік 3).

Відомо, що впровадження геопросторових технологій залежить від кількох основних факторів. Більшість агенцій, котрі працюють з віддаленими районами фіксують відсутність бодай базового підключення до інтернету. Більше 75% вважають його фактором геопросторових технологій. При цьому, якщо вірити оцінці Всесвітнього банку щодо підключення до інтернету, майже 50% населення планети до цих пір позбавлене його сервісів. В такому випадку використання геопросторових технологій, котрі часто мають «хмарний» характер є неможливим.

Разом з тим вирішення цієї проблеми передбачає розвиток офлайн-технологій, здатних підтримувати польові роботи і генерувати дані, котрі вже згодом потраплять до «хмари». Безумовно, подібний спосіб усунення цифрового розриву корисний для розвитку геопросторових технологій.

Переваги та опора

Всі три респондентські сегменти переконані, що удосконалення аналітики – найбільша перевага процесу розвитку геопросторових даних (графік 4)

При цьому більшість опитаних зауважили, що у процесі задоволення своїх геопросторових потреб (графік 5) вони покладаються на відкриті джерела. Для цього є дві причини: Висока вартість фірмового програмного забезпечення та послуг з одного боку та легка доступність даних та технологічних рішень з іншого.

Крім того, є потреба у відкритому коді і співпраці задля підвищення продуктивності технологій. Разом з тим галузям, котрі орієнтовані на суспільний розвиток необхідно розробити власну геопросторову стратегію, здатну опиратися на свої джерела та технології.

Орган, що приймає рішення

Отже, хто використовує геопросторові дані і настільки широким є це використання? Дивно, але, хоча більше половини респондентів сказали, що використання геопросторових даних є частиною їх роботи, менше 20% переконані, що це дозволяють відповідні органи (графік 6).

Це свідчить про те, що хоча агенції з розвитку і визнають потенціал технологій, вони користуються геопросторовими даними на власний розсуд і фінансово не дуже заохочуються їх партнерами. Відтак, зміна цього ставлення забезпечить як краще сприйняття так і покращення фінансування організацій, котрі займаються виробництвом геопросторових даних. Крім того, якщо врахувати, що спільна технологічна інфраструктура може використовуватися кількома ініціативами, це дозволить неприбутковим організаціям вийти на кращі результати.

Результати опитування свідчать про те, що геопросторові технології використовуються у всьому світі як консультантами, так і партнерами чи учасниками програми (графік 7)

Виклики в реалізації

Разом з тим впровадження геопросторових даних в площині інновацій не захищене від перешкод, зокрема, існує складність у позиціонуванні власних переваг. Недостатня обізнаність – ще одна перешкода у впровадженні технологій.

- Проблема полягає у тому, що проект-менеджери пробують задіяти геопросторові дані без достатнього розуміння їх потенціалу і переваг. Крім того, вони часто нехтують порадами, - на правах анонімності пояснив один із працівників агенції х впровадження інновацій.

Геопросторова галузь вимагає вкладень часу і ресурсів задля генерації обізнаності про потенціал цих технологій і про те, яку користь можна мати від їх використання у проектах. Крім того, їй корисно брати учась у запровадженні інновацій, зокрема, розробляти геопросторові стратегії.

Низький рівень даних та геопросторова грамотність є поширеною проблемою у більшості країн, що розвиваються, безпосередньо пов’язаних із їхньою системою освіти.

Власне кажучи, погана якість даних і геопросторова неграмотність є поширеною проблемою у більшості країн, що розвиваються. Паралельно має місце проблема дорожнечі цих самих технологій, головна для організацій, котрі допомагають розвиватися бідним країнам (Графік 8)

Безумовно, всі ці проблеми можна подолати, якщо налагодити тіснішу кооперацію між тими, хто постачає технології і їх кінцевими споживачами. Проблема полягає у тому, що цей процес вимагає перенавчання і набуття нових навичок навіть від тих, хто ніби-то вже відбувся як фахівець у своїй галузі.

Не секрет, що споживачі не завжди розуміють розробників. Можливо тому агенції з розвитку інвестицій шукають працівників, котрі обізнані як у технічній, так і в гуманітарній частині проблеми, що вирішується. Крім того очевидно, що розробники повинні бути гнучкішими в питанні оплати своїх послуг.

Дорога попереду

Опитування дозволило з’ясувати кілька цікавих моментів щодо проникнення геопросторових даних в сектор впровадження інновацій та перспективи різних зацікавлених сторін (держустанов, техконсультантів, наукових установ).

Не зважаючи на те, що відповіді демонструють обнадійливу тенденцію, що стосується геопросторової обізнаності, працювати є ще над чим. Для повноцінного задіяння «геопросторової переваги» необхідно мати потужнішу кооперацію між всіма зацікавленими у результатах.

Відтак, очевидно, що національна геопросторова стратегія це корисно, втім, визнання за геопросторовими технологіями належного статусу з відповідним бюджетуванням буде найкращим з можливих зараз шляхів розвитку.

Джерело: Geospatial world

Адаптований переклад: Новини картографії від Візіком

Читайте також:

• Telegram оновив і покращив використання служби геолокації
• Активісти створили карту поховань та пам'ятників бійцівармії УНР
• Український інститут національної пам'яті працює над створенням карти Голодомору
• Онлайн—карта показує, де держава неефективна, і що потрібно міняти