Канави виділяють більше парникових газів, ніж озера

Зимовий ранок у похмурих полях Східної Англії. Вчений опускає довгий стрижень у канаву. Чому він тут?

Джерело: phys.org

Ми вимірюємо викиди парникових газів із канав та каналів, збираючи зразки води та аналізуючи їх. Також використовуємо плавучі камери—простий пристрій із пластикового відра та поплавків, який збирає гази, що виходять із води.

Як дослідники прісноводної біогеохімії, ми вивчаємо кругообіг вуглецю та азоту в річках, озерах і ставках, а також вплив діяльності людини—наприклад, надмірного використання добрив та зміни клімату.

Канави часто залишаються поза увагою, хоча вони можуть бути значним джерелом викидів. Раніше вчені підрахували, що вони відповідають за до 3% антропогенних викидів метану. У нашому новому дослідженні, опублікованому в Global Change Biology, ми виявили, що вони також виділяють значну кількість CO₂ та закису азоту.

Чому це проблема?

На однаковій площі поверхні канави виділяють більше CO₂ та закису азоту, ніж озера чи водосховища—ймовірно, через високий вміст поживних речовин, що потрапляють у них із сільського господарства.

За нашими оцінками, включення канав у глобальні підрахунки збільшило б викиди CO₂ на 1%, а закису азоту—на 9%. Загалом, їхній внесок у зміну клімату еквівалентний річним викидам Великої Британії (333 Tg CO₂e).

Наскільки вони поширені?

Ми зібрали дані про викиди парникових газів зі 119 канав у 23 країнах та підрахували, що загальна площа канав у світі становить 5,35 млн гектарів (22% площі Великої Британії). Проте реальні масштаби можуть бути ще більшими.

Канави виконують різні функції: вони осушують болота, транспортують воду для зрошення, а великі канали використовуються у судноплавстві. У деяких країнах довжина канав дорівнює довжині всіх річок і струмків. Наприклад, у Нідерландах 300 000 км канав, у Фінляндії—1 млн км лісових дренажних каналів.

Оскільки в канавах часто застоюється вода, а їхнє головне середовище — міста й аграрні території, вони отримують велику кількість поживних речовин із стоків добрив, гною та дощової води. Це створює ідеальні умови для виробництва метану та закису азоту, які значно сильніше впливають на глобальне потепління, ніж CO₂.

Що з цим робити?

Щоб зменшити викиди, країни повинні враховувати канави у своїх звітах про парникові гази. Це також допоможе впровадити ефективні стратегії скорочення викидів, наприклад:

• Огородження фермерських територій (як в Австралії, де це зменшило викиди метану на 50%)
• Насадження дерев уздовж берегів для поглинання поживних речовин і затінення води
• Днопоглиблення для видалення осадів, багатих на поживні речовини
• Аерація води, щоб зменшити виробництво метану

Рішення є, але їх потрібно активно впроваджувати, щоб зменшити вплив канав на зміну клімату.