Мікропластик у повітрі: звідки він береться і куди зникає

Як крихітні пластикові частинки потрапляють в атмосферу? Це важливе питання, оскільки мікропластик у повітрі може загрожувати здоров’ю.

Використовуючи глобальну модель хімічного транспорту, вчені довели, що, всупереч попереднім припущенням, океан не є головним джерелом атмосферного мікропластику, а скоріше його пасткою.

Джерело: phys.org

Пластиковий пил заповнює світ

Мікропластик виявлено не лише в ґрунті, прісній воді та океанах, а й у повітрі, яким ми дихаємо. Найдрібніші частинки можуть проникати в дихальні шляхи та навіть у кровоносну систему, що становить потенційну загрозу для здоров’я.

Крім того, мікропластик поширюється по всій планеті, осідаючи навіть у найвіддаленіших куточках. Але як саме він потрапляє в атмосферу?

Звідки береться атмосферний мікропластик?

Основні джерела мікропластику — це суша. Наприклад, синтетичні волокна з одягу потрапляють у стічні води, а пил від автомобільних шин осідає на вулицях.

Раніше вважалося, що важливим шляхом потрапляння мікропластику в атмосферу є океан. Частинки пластику, змиті в річки, потрапляють у море, де накопичуються. Припускали, що бульбашки повітря, хвилі та вітер можуть викидати їх назад у повітря.

Проте нове дослідження, проведене вченими Інституту метеорології Макса Планка (MPI-M), показало, що океан здебільшого поглинає мікропластик, а не викидає його в атмосферу.

Океан: джерело чи пастка для мікропластику?

Раніше вчені використовували інверсійне моделювання, визначаючи джерела речовин за їхньою концентрацією в повітрі. Це призвело до припущень, що океан викидає сотні мільйонів або навіть мільярди кілограмів мікропластику на рік.

Однак лабораторні експерименти дали зовсім інші результати: реальний обсяг такого перенесення виявився у тисячі разів меншим—всього кілька сотень тисяч кілограмів на рік.

Щоб перевірити цю гіпотезу, міжнародна команда вчених використала глобальну модель хімічного транспорту. Результат підтвердив: океан не є значним джерелом атмосферного мікропластику, а навпаки, він поглинає близько 15% частинок, що перебувають у повітрі.

Як мікропластик переміщується в атмосфері?

Дослідження також показало, що розмір частинок впливає на їхню долю:

• Великі частинки швидко осідають на суші або поблизу узбережжя.
• Маленькі частинки можуть залишатися в повітрі до року, що дозволяє їм розноситися по всій планеті.
• Наприклад, моделювання показало, що частинки, викинуті в атмосферу на континентах, можуть досягати Арктики та осідати на снігу та льодах, що підтверджує глобальне поширення мікропластику.

Що з цим робити?

Ці дані допоможуть розробити ефективні стратегії зменшення забруднення мікропластиком. Дослідження підтверджує, що варто зосередитися на наземних джерелах, а не на океані.

Отже, замість того щоб вважати океан головним забруднювачем, слід звернути увагу на автомобільні шини, текстиль і промислові викиди, які є основними джерелами мікропластику в повітрі.