Кліматичні кризи минулого допомагають зрозуміти сучасні загрози

Дослідницька група під керівництвом професора Лі Мінсона з Пекінського університету надала нові дані про Тепловий максимум палеоцену-еоцену (PETM) та його вплив на хімію океанів.

Джерело: phys.org

Деталі:

У статті під назвою "Зниження pH океану та насичення карбонатами під час Теплового максимуму палеоцену-еоцену", опублікованій у Nature Geoscience, реконструюється процес окислення океану під час цього давнього кліматичного явища. Дослідження проводять паралелі із сучасними трендами, спричиненими викидами CO2, що є результатом діяльності людини.

Що таке PETM і чому це важливо?

Тепловий максимум палеоцену-еоцену, що стався 56 мільйонів років тому, був масштабним викидом вуглецю, який викликав швидке глобальне потепління та суттєве окислення океанів. У своєму дослідженні вчені наголошують на паралелях між цими подіями та сучасними змінами клімату.

Висновки дослідження підкреслюють необхідність боротьби з викидами CO2, аби зберегти морські екосистеми, особливо вразливі зони, такі як Арктика.

Що сталося під час PETM?

Різке зростання CO2: Концентрація атмосферного CO2 підвищилася з 890 ppm до 1980 ppm.

Окислення океанів:

• Зниження pH на 0.46 одиниць (з 7.91 до 7.45).
• Втрата 30%-50% бентосних форамініфер.
• Значне зниження біорізноманіття в океані.

Найбільше постраждали високоширотні регіони, схожі на сучасну Арктику, де насичення арагонітом знижується.

Сучасні паралелі

Нині викиди CO2 від людської діяльності ростуть швидше, ніж під час PETM. Це створює загрозу для морських екосистем, особливо в чутливих регіонах, таких як Арктика.

Дослідження підкреслює термінову потребу у кліматичних діях, аби уникнути масових втрат біорізноманіття.

Довідково:

Уроки PETM закликають до рішучих дій сьогодні, щоб зберегти наші океани для майбутніх поколінь.

• #клімат
• #екологія
• #карта