Археоботаніка показала: виноград був ціннішим за оливи у стародавніх культурах

Новe дослідження, опубліковане в PLOS One, показало: у добу бронзи та заліза фермери Близького Сходу приділяли винограду значно більше уваги, ніж іншим культурам.

Вирощування винограду та виробництво вина мало не лише харчове, а й символічне та економічне значення.

Джерело: phys.org

Команда Сімоне Рієль з Тюбінгенського університету проаналізувала понад 1500 зразків насіння та деревини винограду й олив із археологічних пам’яток Леванту та Північної Месопотамії. Використання стабільних ізотопів вуглецю дозволило відстежити рівень вологості під час росту рослин.

У ранньому бронзовому віці сліди «водного стресу» рослин збігалися з природними сезонними коливаннями. Однак у пізніші періоди з’являється більше доказів використання зрошення. Виноград культивували навіть у регіонах, де клімат був несприятливим для його вирощування. Це свідчить про пріоритетність виноробства над іншими культурами, зокрема оливами.

Автори відзначають, що виноградники інтенсивно зрошували з середнього бронзового віку. Така стратегія вимагала значних ресурсів, але відповідала високому попиту на вино, яке стало ключовим торговим товаром.

«Наше дослідження демонструє, що фермери 4 тисячі років тому приймали раціональні рішення, зважуючи ризики неврожаю та витрати на зрошення на користь культур, які мали найбільшу цінність», — зазначають дослідники.

Робота підкреслює: вже в давнину люди адаптувалися до кліматичних викликів і вміли стратегічно розподіляти ресурси, що робить їхню історію актуальною і для сучасних дискусій про стійке сільське господарство.