Блакитна економіка стає мейнстримом: інвестори вкладають мільярди в порятунок океану

17-й саміт Monaco Blue Initiative, що пройшов 27 травня в Океанографічному музеї, довів, що відкрите море перестало бути лише екологічною проблемою, перетворившись на повноцінний глобальний клас фінансових активів.

Джерело: monacolife.net

Відкриваючи дискусію, князь Альбер II наголосив на зміні економічних парадигм, адже довгострокові екологічні збитки від руйнівного фермерства та нерегульованого рибальства зараз коштують світу близько $22 мільярдів щорічно. Головне завдання міжнародних інституцій — створити чіткі правила гри, які зменшать ризики для приватного капіталу. Сьогодні цей сектор стрімко розвивається: понад 3000 стартапів залучені в океанічні інновації, а обсяг венчурного та донорського фінансування вже перевищив $10 мільярдів.

Окремою гострою темою став захист світового рибальства, від якого залежить життя понад 600 мільйонів людей. Три роки тому Світова організація торгівлі (СОТ) ухвалила історичну Угоду про субсидії у сфері рибальства, яку вже ратифікували 120 країн, проте заступниця гендиректора СОТ Дженніфер Нордквіст закликала інші 46 держав поспішати. Ситуація критична, адже за умовами договору діє жорсткий дедлайн до вересня 2029 року: якщо переговорники не погодять другу частину угоди проти надмірних потужностей флоту, перша частина може втратити силу.

Державні делегати на прикладах Албанії та Габону довели, що сучасне управління океаном є питанням національної безпеки та економічної стійкості, а не просто хобі. Албанія, як кандидат на вступ до ЄС, оголосила про розширення заповідних зон до 22% своєї території та створення першого в Європі Національного парку дикої річки Вьоса. Країна також запустила платформу «United by Climate» для залучення екологічних інвестицій у Західні Балкани.

Габон, який має 800 кілометрів берегової лінії у Гвінейській затоці, презентував власну стратегію блакитної економіки. Для боротьби з незаконним промисловим виловом країна посилила морське спостереження та розширила заповідні акваторії. Крім того, Габон активно залучає неурядові організації для фінансування альтернативного, сталого рибного господарства серед місцевих громад, перетворюючи екологічний захист на стратегічний вибір заради миру та процвітання.

На закритих воркшопах учасники обговорили впровадження Договору про відкрите море (BBNJ), підкресливши, що він має не послаблювати, а навпаки зміцнювати чинні міжнародні органи на кшталт Міжнародного органу з морського дна. Експерти дійшли висновку, що для захисту екологічної цілісності, зокрема в Індійському океані, необхідно створити дієві соціально-економічні стимули для прибережних громад і запустити відкриті платформи обміну даними між науковцями, бізнесом та фінансовими інституціями.