Чому домашні роботи поки не здатні замінити людські руки

56-річна прибиральниця з Пекіна Лінь Мейцюн отримала незвичайного напарника — високого колісного робота Quanta X1 Pro, оснащеного камерами та двома механічними клешнями.

Джерело: techxplore.com

Цей біло-сріблястий тандем є частиною нової спільної послуги від платформи побутових послуг 58.com та робототехнічної компанії X Square. Поки жінка миє вікна чи миє підлогу, пристрій збирає сміття та складає розкиданий на дивані одяг. Три години такого комбінованого прибирання коштують 149 юанів ($22), і послугою в Пекіні та Шеньчжені з моменту запуску в березні скористалися вже близько 200 родин. Щоправда, наразі це радше маркетингова новинка для допитливих клієнтів та спосіб збору даних для компаній, аніж повноцінна заміна людської праці — наприклад, щоб скласти навпіл одні штани, роботу знадобилося кілька хвилин.

Для розробників виведення недосконалого робота в реальні квартири має чітке практичне підґрунтя: збір даних для так званого «втіленого штучного інтелекту» (embodied AI). На відміну від великих мовних моделей, які навчаються на текстах з інтернету, у роботів немає готових віртуальних баз даних для взаємодії з фізичним світом. Як пояснює Крістофорос Маврогіанніс з Мічиганського університету, «роботизованого інтернету» ще не існує, тому вивчення поведінки машини в абсолютно незнайомому середовищі за межами лабораторії є критично важливим для її навчання. На тлі цього буму інвестиції у сферу втіленого ШІ в Китаї лише за поточний рік уже перевищили 57,7 мільярда юанів ($8,5 мільярда), а восени компанія GigaAI планує безкоштовно протестувати ще 100 гуманоїдних роботів у домівках міста Ухань.

Попри фінансові вливання, технологія перебуває на дуже елементарному етапі, і на шляху до її масового впровадження стоїть чимало перешкод. По-перше, роботам досі бракує людської спритності та дрібної моторики рук. По-друге, виникають серйозні питання щодо приватності, адже домашні помічники отримують доступ до величезного масиву особистих даних господарів, і наразі невідомо, де ця інформація зберігатиметься і хто матиме до неї доступ. Нарешті, залишається невирішеною проблема безпеки: сучасні робосистеми все ще потребують постійного нагляду інженерів, які можуть активувати функцію екстреної зупинки, а єдиних загальновизнаних промислових стандартів безпеки для такої техніки поки не розроблено.

Експерти сходяться на думці, що до масового використання роботів-прибиральників ще дуже далеко. Сама Лінь Мейцюн не хвилюється через можливу конкуренцію з боку штучного інтелекту на ринку праці, зазначаючи, що машині поки що дуже далеко до можливостей реальної людини. Тим часом інженери готують наступні версії роботів, які зможуть розпізнавати голосові команди та навіть підтримувати просту розмову з власниками квартир під час збирання пилу.