У Запоріжжі оцифровують моделі з колекції музею судноплавства – створюють 3D-моделі

Українським реставраторам у цьому допомагають колеги зі Швеції.

Про повідомляють Новини картографії від Візіком з посиланням на 5.ua.

Саме вони розробили технологію електронного копіювання експонатів. Надалі такі тривимірні моделі можна використовувати у віртуальних інсталяціях. До того ж, вони матимуть велику наукову цінність. Детальніше розповість кореспондент "5 каналу" Денис Розенков.

Науковці показують одну зі своїх знахідок. Це човен-довбанка, виготовлений із суцільного стовбура дуба. Його вік датується ранньослов’янською добою.

Дуб, який використовувався для виготовлення цього човна, за віком був років 500. Датування, яке ми зробили в Аризонській лабораторії, надало нам дату 425 рік, це дата, ну, скажемо так смерті дерева. Не можна сказати, що це саме дата виготовлення, дата смерті дерева 425 рік. Отже, сам човен, він близько півтори тисячі років за віком, – пояснив старший науковий співробітник відділу реставрації Національного заповідника "Хортиця" Андрій Денисенко.

Це лише один із унікальних експонатів Запорізького музею судноплавства, розташованого на острові Хортиця. З великих кораблів тут представлена Бригантина, козацька Чайка, байдак та дюбель-шлюпка Дніпровської гребної флотилії.

Ці човни учасники російсько-турецької війни 1735-1739 років. Наймасовішим у виготовлені був саме козацький човен, адже він для наших умов підходив найліпше для проведення бойових дій, й виконання бойових задач. Це була парусно-грібна диверсійно розвідувальний човен, – додав Андрій Денисенко.

Усі ці знахідки були підняті з дна Дніпра поблизу острова Хортиця. Та зберігаються у реставраційному ангарі. Із початком широкомасштабного російського вторгнення територія Національного заповідника Хортиця вже кілька разів потерпала від ракетних атак. Тож малогабаритні цінності з музею евакуювали. Великі експонати вивезти неможливо.

Це великогабаритні предмети, вони не підлягають евакуації, транспортуванню, це не можливо, бо вони можуть постраждати саме під час транспортування. Через стан своєї збережності, укрити їх якимось чином не можливо, – пояснила в.о. головного зберігача фондів Національного заповідника "Хортиця" Аліна Будникова.

Допомогти врятувати козацькі човни від російських обстрілів українським реставраторам взялися колеги із Швеції. Для цього стародавні судна оцифровують та створюють їхні 3D-моделі. Вчені із Стокгольмського музею Васа побували у Запоріжжі та надали технологію електронного копіювання експонатів.

Ми обрали такий самий метод, який використовуємо в музеї Ваза у Швеції. Ми комбінуємо фотогеометрію за допомогою спеціальних комп'ютерних програм, щоб отримати максимально детальну 3D-модель із середини та зовні. Чотири підводні знахідки вже законсервовано і ще три в процесі консервації. Ми обрали для проєкту ці чотири човни, що вже законсервовані й більш доступні для роботи, – зазначив науковий директор музею Ваза Фред Хокер.

Для створення повноцінної 3Д-моделі необхідно сфотографувати кожну деталь човна. Це роблять за спеціальними мітками.

Дуже важливо при фотографуванні не пропустити кожен сантиметр об’єкту. Тобто захватити його з усіх боків, для 3D-моделі – це дуже важливо, зверху, знизу, з боків, так, щоб кожна деталь попала на декілька кадрів з різних сторін, – пояснив науковий співробітник відділу охорони пам’яток Національного заповідника "Хортиця" Анатолій Волков.