Чи справді "Джеймс Вебб" знайшов сліди життя на K2-18b? Ось що відомо

Дослідження, яке припустило, що екзопланета K2-18b демонструє потенційні ознаки життя, викликало скептицизм у наукової спільноти.

Ось що насправді побачив космічний телескоп "Джеймс Вебб".

Джерело: livescience.com

Найпопулярніша планета Всесвіту сьогодні — K2-18b — потенційно придатний для життя світ навколо маленької червоної зірки в сузір'ї Лева. Розташована за 124 світлових роки від Землі, ця загадкова планета ніколи не прийме людських гостей, але недавнє спостереження телескопом "Вебб" натякає, що на ній вже може існувати життя у великому теплому океані.

У дослідженні під керівництвом Кембриджського університету, опублікованому 17 квітня, вчені повідомили про виявлення можливих ознак життя в атмосфері чужої планети. Згідно із заявою Кембриджа, це — «найпереконливіший» доказ життя за межами Землі на сьогодні. Однак вже через тиждень після публікації все більше науковців критикують це твердження.

"Статистична значущість виявлення є маргінальною," — написав Едді Швітерман, доцент астробіології Каліфорнійського університету в Ріверсайді, який не брав участі в дослідженні. — "Є причини для скептицизму."

"Це майже точно не життя," — додала астробіолог Тесса Фішер з Університету Аризони в коментарі для Nature.com.

Що саме "Вебб" знайшов на K2-18b?

На відміну від оптичних телескопів, таких як "Хаббл", "Вебб" не може безпосередньо фотографувати поверхні далеких планет. Його інфрачервоні інструменти шукають хімічні сліди життя — так звані біосигнатури — у планетних атмосферах шляхом аналізу поглинання та переемісії зоряного світла молекулами.

Отримані спектри дозволяють визначити склад атмосфери й припустити умови на поверхні планети.

У новому дослідженні вчені за допомогою інструмента MIRI (Mid-Infrared Instrument) зафіксували можливі сліди двох сірковмісних молекул — диметилсульфіду (DMS) і диметилдисульфіду (DMDS). На Землі ці речовини виробляються виключно мікроскопічними живими організмами, такими як фітопланктон.

Якщо виявлений DMS справді є продуктом життя, це стане великим проривом. Якщо ж ні — науковці поки що не знають іншого природного механізму його утворення.

Чи справді це життя?

Хоча команда Кембриджа визнає, що ставиться до власних результатів із "глибоким скепсисом", у своїй заяві вони все одно назвали ці результати "найобнадійливішими" ознаками життя поза Землею. Вони змалювали образ планети-океану, можливо "киплячого життям".

Проте інші дослідження припускають, що океан на K2-18b може бути розплавленим магматичним морем.

"Ми не стверджуємо, що знайшли життя," — підкреслив Нікку Мадхусудхан, головний автор обох досліджень. "Найкращий сценарій — це потенціал для життя.">

Значущість виявлення DMS склала три сигми — це означає лише 0,3% ймовірності, що сигнал випадковий. Однак для наукової достовірності потрібно досягти п’яти сигм.

Суперечки та перевірки

Поки що є тільки одне джерело даних — дослідження команди Кембриджа. Повний набір даних MIRI стане доступним для інших дослідників 27 квітня, і тоді незалежні групи зможуть перевірити висновки.

Тим часом деякі науковці вже намагалися відтворити результати і не знайшли переконливих доказів DMS.

У січні інша команда за допомогою тих самих інструментів JWST повідомила про "відсутність статистично значущих доказів" наявності DMS.

А 22 квітня астрофізик Джейк Тейлор з Оксфорда повторно проаналізував спектри Кембриджа й також не знайшов слідів DMS.

"Немає сильних доказів для виявлених спектральних особливостей," — написав Тейлор.

Едді Швітерман додав, що якби DMS справді був у атмосфері, то виявили б також супутні молекули, такі як етан (C₂H₆) і етилен (C₂H₄), однак їх немає.

Що далі?

Усі погоджуються: потрібні нові спостереження K2-18b, щоб розв'язати цю загадку.

На щастя, планета проходить перед своєю зіркою кожні 33 дні, і нові спостереження телескопом "Вебб" нескладно запланувати.

"Один транзит триває близько восьми годин," — каже Мадхусудхан. — "Потрібно 16–24 години часу телескопа, а щороку JWST працює тисячі годин."

Якщо нові дані підтвердять DMS, далі доведеться довести, що молекула утворилася не природним процесом без участі життя. Також науковці будуть шукати DMS на інших екзопланетах.