ООН назвала основну причину загибелі людей під час землетрусу в М’янмі

Уразливе будівництво перетворило землетрус у М’янмі на масштабну катастрофу — звіт

Джерело: phys.org

Потужний землетрус магнітудою 7,7, що стався в М’янмі 28 березня 2025 року, призвів до масштабної катастрофи через обвалення конструктивно слабких будівель, що, за даними нового звіту Інституту води, довкілля та здоров’я Університету ООН (UNU-INWEH), стало основною причиною загибелі більшості людей та руйнувань.

За допомогою даних синтетичної апертурної радарної зйомки (SAR) із супутника Sentinel-1 дослідники оцінили масштаби руйнувань у найбільш постраждалих містах: Мандалай, П’їн-У-Лвін, Мадая, К’яуксе, Сагаїн, Швебо та Вундвін. У звіті вказано, що понад 157 тисяч будівель ймовірно зазнали пошкоджень.

Жертвами землетрусу стали від 3600 до 5350 осіб, ще близько 200 тисяч людей залишились без даху над головою. Ступінь руйнувань різнився залежно від регіону: у місті Вундвін було пошкоджено 73% будівель, у великому місті Мандалай — 36%.

Постраждала й критична інфраструктура: повністю зруйновано щонайменше три лікарні, частково — ще 22, а також було порушено водо- та енергопостачання. Крім того, зафіксовано значні втрати культурної спадщини — тисячі історичних об’єктів, зокрема стародавні пагоди та монастирі, були пошкоджені.

«Цей землетрус став трагедією на національному рівні, але він не був неочікуваним. Величезні втрати — це прямий наслідок масового обвалення уразливих будівель», — заявив провідний автор звіту доктор Ману́чер Шірзаї, головний науковець Лабораторії глобального екологічного аналізу UNU-INWEH, - «Наш оперативний аналіз за допомогою дистанційного зондування та ШІ демонструє, як сучасні технології можуть миттєво надати критично важливі дані для оцінки катастроф і планування реагування».

Звіт визначає головною причиною катастрофи поширеність непідсилених будівель, зведених без інженерного розрахунку, які надзвичайно вразливі до сейсмічного навантаження. Ці технічні недоліки посилюються кризою державного управління, зокрема невиконанням Національного будівельного кодексу М’янми 2016 року та складною політичною ситуацією в країні.

Аналіз підкреслює, що сейсмічна вразливість М’янми є комплексною проблемою, що виникає на перетині технічних, управлінських і соціально-економічних чинників.

«Наслідки землетрусів та інших природних катастроф — це не неминуча доля», — заявив директор UNU-INWEH професор Каве́ Мадані, - Цей землетрус — болюче нагадування, що будівельні норми, планування землекористування та освіта населення — це не формальності, а засоби порятунку життів. Культура безпеки, де стійкість будівель є пріоритетом охорони здоров’я, — ключ до зменшення втрат у майбутньому».

Для зміцнення стійкості до майбутніх катастроф звіт містить низку рекомендацій:

• Прийняття та суворе дотримання сучасних сейсмічних норм будівництва — найдоступніша стратегія для захисту громад.
• Ретрофітинг (укріплення) уразливих будівель, зокрема лікарень, шкіл і об’єктів культурної спадщини.
• Раціональне планування землекористування, що обмежує забудову в сейсмонебезпечних зонах.
• Інвестування в громадську обізнаність, освіту в галузі зменшення ризиків, інноваційний дизайн будівель, цільове укріплення конструкцій і підготовку інженерів та будівельників.

Усе це має стати основою системної політики безпеки в М’янмі та інших вразливих до землетрусів регіонах.