Вчені зламали стару теорію: Гаваї стають дедалі гарячішими, а їхні вулкани — гігантськими

Вчені з'ясували, що Гавайська гаряча точка стає дедалі гарячішою

Джерело: phys.org

Всупереч загальноприйнятим геологічним уявленням, Гавайський мантійний плюм (ви can гарячої речовини з надр) за останні 47 мільйонів років розігрівся приблизно на 250°C. Це відкриття, зроблене геофізиками з Гавайського університету в Маноа, повністю спростовує стару теорію про те, що вулканічні гарячі точки з часом лише остигають.

Дослідження, опубліковане в науковому журналі Earth and Planetary Science Letters, також показало, що саме потужні сплески тепла з глибин планети породили два найбільші вулкани вздовж ланцюга Гавайських островів.

Що змушує вулкани рости?

Гавайський хребет налічує 65 вулканів, що розтягнулися на 3500 кілометрів. Вони утворювалися поступово, поки Тихоокеанська тектонічна плита повільно рухалася над гарячою точкою, де розплавлена магма прориває земну кору.

Міжнародна група дослідників під керівництвом заслуженого професора Майкла Гарсії намагалася зрозуміти, чому об’єми виверженої лави вздовж цього хребта в різні епохи відрізнялися аж у 100 разів. Для цього вчені проаналізували олівінові базальти з 16 різних вулканів і перевірили чотири можливі теорії:

• зміну товщини літосфери,
• склад джерела магми,
• швидкість руху Тихоокеанської плити,
• коливання температури самого мантійного плюму.

«Для нас стало великим сюрпризом виявити настільки чітку та пряму кореляцію між температурою мантії та розміром вулканів. Інші гіпотези просто не змогли пояснити отримані дані», — поділився Майкл Гарсія.

Новий метод «термометра» та два великих сплески

Щоб підтвердити свою теорію, вчені розробили унікальний геотермометр. Він дозволяє обчислити точну температуру лави в момент її зародження глибоко в мантії Землі. Отримані температурні показники об’єднали із найсучаснішими картами рельєфу океанічного дна, що дало змогу максимально точно оцінити реальні масштаби гавайських вулканів.

Результати аналізу вказали на загальне зростання температури мантійного плюму, в процесі якого відбулися два колосальні теплові сплески:

• 14–20 мільйонів років тому: цей сплеск створив вулкан Пугагону (Pūhāhonu) — найбільший і найдовговічніший щитовий вулкан на Землі за останні 60 мільйонів років.
• 0–6 мільйонів років тому: цей період активності сформував сучасні Гавайські острови.

На думку дослідників, глобальне підвищення температури під Гаваями може бути пов'язане з повільним дрейфом надзвичайно щільних і розпечених мас речовини у найнижчих шарах земної мантії. Нова технологія температурного моделювання допоможе вченим краще зрозуміти еволюцію інших активних вулканічних регіонів нашої планети.