Черкаська область увійшла до лідерів за доходами від внутрішнього туризму

Поки фронт відтягує на себе основні ресурси, Черкащина активно розвиває внутрішній туризм, який під час війни перетворився на інструмент психологічної реабілітації та підтримки економіки.

Джерело: procherk.info

• Підписуйтеся на наш телеграм-канал https://t.me/VisicomAPI

Поїздки історичними місцями регіону, такими як Холодноярщина та Чигирин, масово організовують для ветеранів, військових у відпустках, переселенців та родин загиблих воїнів. Громадські активісти зазначають, що такий відпочинок допомагає людям на мить відволіктися від пережитих трагедій та знайти необхідну точку опори.

Ця тенденція приносить і реальні фінансові результати: за перший квартал 2026 року до бюджетів громад Черкащини надійшло 2 мільйони гривень туристичного збору, що на 700 тисяч більше, ніж торік. Загалом з початку повномасштабного вторгнення сума зборів в області сягнула 86,3 мільйона гривень, дозволивши регіону стабільно входити до топ-5 по країні. Для підтримки місцевої індустрії гостинності підприємці області вже залучили 37 мільйонів гривень мікрогрантів за урядовою програмою «Власна справа».

Головним бар'єром для розвитку цілого туристичного кластеру залишається критичний стан дорожньої інфраструктури, через який перевізники часто відмовляються їхати на Чигиринщину. Краєзнавці та організатори туристичних локацій наголошують, що траси з Черкас та Світловодська до Чигирина роками перебувають без капітального ремонту. Водії туристичних автобусів бідкаються на розбиті колії, хоча саме Чигирин як перша столиця козацької держави та резиденція Богдана Хмельницького має колосальний попит серед екскурсантів.

Попри логістичні труднощі, Національний заповідник «Чигирин» демонструє поступове відновлення відвідуваності: якщо у 2022 році тут прийняли лише 20 тисяч гостей, то у 2025 році цей показник зріс до 83 тисяч. Особливою популярністю користується Музей Богдана Хмельницького, де нещодавно облаштували інклюзивний простір із тактильними 3D-моделями пам'яток, а також відновлена за історичними архітектурними зразками XVII століття гетьманська резиденція. Найбільший потік мандрівників фіксують із Київської, Полтавської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей.

Паралельно в регіоні відкривають нові унікальні факти про вже відомі пам'ятки, як-от Тальнівський палацово-парковий комплекс Шувалових. Завдяки кресленням, знайденим реставраторами у Копенгагені, вчені довели, що будівля є єдиним зразком данської архітектури в скандинавському стилі в Україні, спроєктованим Андреасом Клемменсеном у 1902 році. Попри те, що масштабну реставрацію палацу через війну призупинили, комплекс щодня приймає цивільних мандрівників та поранених бійців на реабілітації.

Черкаський досвід створення агротуристичних кластерів, зокрема проєкту «Шляхами Трипільської Праматері» спільно з Вінниччиною та Кіровоградщиною, стає орієнтиром для інших областей України. Навіть регіони, близькі до зони бойових дій, як-от Харківщина, де відновлення пам'яток на кшталт Шарівського палацу наразі гальмується бюрократією, згодом зможуть перейняти цю модель. Туризм воєнного часу довів свою важливість не як індустрія розваг, а як спосіб збереження національної пам'яті та згуртованості суспільства.