УКРАЇНСЬКІЙ СТОЛИЦІ – УКРАЇНСЬКУ ТОПОНІМІКУ

Шановні друзі, читачі, українці. Війна триває. ЗСУ крок за кроком, сантиметр за сантиметром звільняє українські землі від окупації ідейними спадкоємцями Гітлера.

Спробуйте Visicom API — проба грошей не коштує!

Крім сходу і півдня України бойові дії точаться на інших, менш видимих, але надзвичайно важливих ділянках фронту.

Зокрема, на фронті історичної пам’яті, маркерами котрої, крім іншого, є топоніміка наших міст та сіл.

Звичайно, ми розуміємо, що більшість назв, котрі супроводжували нас останні 30-ть років, мали бути змінені ще у 1991-му.

Безумовно, якби тоді у Києві з’явилися вулиці імені Міхновського, Петлюри, Скоропадського, Бандери і Шухевича, можливо, деякі процеси (українізації) відбулися б швидше і за менш трагічних обставин.

Можливо, історія пішла би іншим шляхом і зараз би не називали вулиці столиці на честь загиблих бійців Сил оборони.

Втім, історія не має умовного способу, а тому, деякі процеси відбуваються лише зараз. Зокрема, на останньому засіданні Київради нові, питомо українські назви отримали 32 об’єкти міста.

Серед них такі як (весь список):

• провулок Леопольда Ященка (Голосіївський район, замість провулка Василя Жуковського).
• провулок Богдана-Ігоря Антонича (Дарницький район, замість провулка Енгельса).
• Бульвар Миколи Міхновського (Печерський район, замість Дружби народів).

Втім, краще пізно ніж ніколи. Особливо в ситуації з культовими постатями української національної ідеї, такими, приміром, як автора «Самостійної України», Миколи Міхновського.

Від себе можемо додати, що ми, компанія «Візіком» ретельно відслідковуємо і оперативно вносимо правки в назви топонімів на нашій карті. Разом з тим, не помиляється той, хто не працює. А відтак, пишіть нам якщо раптом зауважите якусь невідповідність вулиці її новій, деколонізованій назві.

СЛАВА УКРАЇНІ, СЛАВА ЗСУ!