Археологи відкрили забуту високогірну культуру в горах південної Грузії

Група археологів оприлюднила результати восьмирічних досліджень у горах Республіки Грузія, які доводять тривале перебування людини в цьому суворому регіоні.

Джерело: phys.org

У новій статті, опублікованій у часописі «Античність», повідомляється про розкопки на плато Джавахеті — одному з найменш вивчених районів Південного Кавказу. Починаючи з 2017 року, дослідники ідентифікували близько 168 археологічних пам’яток, що датуються періодом від доби бронзи до середньовіччя.

Науковці виявили залишки кам’яних укріплень, поселень та великих могильників. Перед початком польових робіт команда використовувала дистанційне зондування, що допомогло виявити сліди похованих структур, таких як стародавні стіни та огорожі. Після виявлення потенційних місць археологи створили цифрові мапи розподілу поселень, щоб зрозуміти, як люди пересувалися цією територією та адаптувалися до складних природних умов високогір’я.

Найбільш значущими об’єктами стали Баралеті Нацаргора, відома як «Пагорб попелу», та фортеця Мегрекі. На ділянці Баралеті дослідники зафіксували кілька шарів попелу та каменю. Це свідчить про те, що люди поверталися до цього місця протягом тисячоліть, щоб відбудовувати домівки або зміцнювати оборонні споруди. Така спадкоємність підкреслює стратегічну та культурну важливість цієї точки для давніх громад південної Грузії.

Серед знахідок особливу увагу привернув бронзовий диск із сонячними візерунками. Подібні об’єкти раніше знаходили в інших регіонах країни, де їх часто пов'язували з похованнями, зокрема жіночими. Під час розкопок у фортеці Мегрекі було знайдено численні кольорові глиняні бляшки в оселях. Науковці припускають, що ці предмети могли використовувати для ритуалів або як символи високого соціального статусу родини.

Масивні периметральні стіни та давні зони зберігання запасів вказують на те, що регіон був центром активності, а не ізольованим форпостом. Дослідники зазначають, що ландшафт плато був структурований через регулярне використання ресурсів та символічні практики. Це була арена мобільності та постійної взаємодії громад, що спростовує теорії про повну ізоляцію гірських племен Кавказу в давнину.

Наступним етапом проєкту стане використання радіовуглецевого датування для точного визначення хронології шарів проживання. Отримані результати обіцяють поглибити розуміння систем вірувань та ідентичності громад у протоісторичний період. Вивчення символічних артефактів, таких як сонячні диски, дозволить відтворити духовний світ людей, які тисячі років тому обрали для життя суворі високогір'я Джавахеті.