Генетика гренландських їздових собак проливає світло на міграції людей в Арктиці

Гренландські їздові собаки допомогли відтворити тисячолітню історію арктичних міграцій

Джерело: phys.org

Дослідники Національного інституту геноміки людини США провели масштабне дослідження арктичної породи їздових собак — гренландських Qimmeq, які протягом тисячоліть супроводжували людей у суворих умовах Півночі. Вивчення їхньої ДНК дозволило простежити не лише еволюцію породи, а й міграційні маршрути інуїтів у Гренландії.

Сьогодні Qimmeq — одна з небагатьох порід, яка все ще використовується для тягнення саней. Через зміну клімату, зменшення льодового покриву, урбанізацію та конкуренцію зі снігоходами, їхня чисельність за останні 20 років скоротилася з 25 000 до 13 000 особин.

ДНК, що зберігає історію Арктики

Вчені проаналізували 92 геноми Qimmeq, що охоплюють останні 800 років, і порівняли їх з майже 2000 геномами сучасних і стародавніх собак та вовків. Результати показали дві хвилі міграції собак у Гренландію. Одна з них датується приблизно 1000 років тому — раніше, ніж вважалося. Зв’язок Qimmeq з аляцькими породами, які з’явилися близько 3700 років тому, свідчить про швидке переселення інуїтів через Арктичне коло.

Дослідження також натякає, що інуїти могли з’явитися в Гренландії ще до прибуття норманів у 985 році, хоча контакт між цими групами, ймовірно, був обмеженим.

Генетична ізоляція інуїтів і їхніх собак

Навіть після колонізації Гренландії Данією та Норвегією у XVIII–XIX століттях, гренландські собаки залишилися майже повністю генетично ізольованими від європейців. Проте виявлено внутрішні відмінності між регіональними групами Qimmeq — так само, як і між різними групами гренландських інуїтів.

Науковці підкреслюють: вивчення Qimmeq — не лише ключ до історії заселення Арктики, а й цінна база для збереження цієї унікальної породи, яка адаптована до екстремального клімату. У контексті змін клімату та глобалізації це дослідження надає нові інструменти для її збереження.