Лише 1,7% романів містять карти: чому вони рідкісніші за скарби з «Острова скарбів»

Книги з картами — це рідкість, подібна до закопаних скарбів капітана Флінта з «Острова скарбів» Роберта Стівенсона.

Це показало нове дослідження Корнельського університету.

Джерело: phys.org

Вчені-гуманітарії з Корнелльського коледжу обчислювальних та інформаційних наук розробили обчислювальну систему для пошуку карт у майже 100 000 оцифрованих книг XIX — початку XX століть. Вони виявили, що лише 1,7% романів містять карти, переважно на початку або в кінці книги.

Також дослідження показало, що 25% карт у романах зображують вигадані місця, а військова та детективна література — а не фентезі чи наукова фантастика — є жанрами, де карти зустрічаються найчастіше.

Новий метод дозволяє вченим глибше досліджувати просторові переміщення літературних персонажів як у реальних, так і у вигаданих світах. Раніше такі дослідження обмежувалися реальними місцями.

Метод базується на роботі співавтора Меттью Вілкенса, професора інформатики, який аналізує мільйони сторінок онлайн-текстів для вивчення географії та гендерних аспектів у британській літературі.

До появи обчислювальних методів питання «Наскільки часто карти з’являються в літературі?» та «Як це змінювалося з часом?» були занадто широкими та складними для літературознавців.

Команда використала нейромережеві моделі для розпізнавання зображень та навчила їх ідентифікувати карти з понад 32 мільйонів сторінок художньої літератури, опублікованої між 1800 і 1928 роками та збереженої в цифровій бібліотеці HathiTrust.

Вчені також виявили, що наявні бібліотечні каталоги не відзначають наявність карт у більше ніж половині романів, де вони є. Нова система може допомогти виправити такі упущення.

Майбутня робота буде спрямована на порівняння руху персонажів у романах з реальними та вигаданими сетингами, щоб з’ясувати, чи відрізняються їхні маршрути принципово.